"Пам'ятати заради майбутнього" в Одесі

Також є в Deutsch

15-17 червня в м. Одеса відбувся другий етап семінару «Пам’ятати заради майбутнього» - багаторічного проекту Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та ГО "Інститут політичної освіти" для студентів-істориків, спрямований на подолання історичних стереотипів та знаходження спільного розуміння історичного минулого України. Цього року на семінарі взяли участь 12 студентів-істориків з Тернополя та 12 студентів-істориків з Одеси.

Зображення 14
Gruppenbild

Серед тем, що обговорювалися цього разу: Олександр Солонтай «Ціннісні орієнтації людей в різних регіонах України: спільне та відмінне», Володимир В’ятрович «Кухня антисемітизму від КГБ», Яна Примаченко «Бабин Яр. Конфлікти історичної пам’яті про Другу світову», Геннадій Єфіменко «Вовки в овечій шкурі або факти проти живучих кліше та міфів радянської доби: Національна політика як переможна зброя більшовизму (1917-1923)», Віталій Скальський «Кіборги» чи «невинні жертви» 1918 року? Бій під Крутами: реалії, міфи, суперечки істориків та політиків, політика пам’яті», Андрій Когут «Про що розповідають архіви КГБ. Українська історія в документах радянських спецслужб», Іван Гоменюк «Колабораціонізм під час 2 світової війни: переосмислення людських трагедій та тоталітарних стереотипів», Олександр Зінченко «Чому в українців високі паркани?», Оксана Юркова «Великий терор: факти, інтерпретації, пам'ять, документи. Досвід повернення інформації про тоталітарне минуле», Кирило Галушко «Історія України" на роздоріжжі: декомунізація, націоналізація, денаціоналізація чи деконструкція?», Ярина Ясиневич «Комунікація трагедій минулого. На прикладі інформаційних кампаній 2010-2015 років присвячених пам’яті жертв Голодомору».

Семінар розпочався з інтерактивної доповіді Олександра Солонтая про ціннісні орієнтації людей в різних регіонах України, де учасники визначали власні цінності, цінності загально притаманні державі та їхню кореляцію між собою. Далі перший день семінару продовжився доповідями присвяченими єврейській історії України. Володимир В’ятрович у своїй лекції «Кухня антисемітизму від КГБ» спростовував заяви про зростання антисемітизму в Україні, котрі поширюються російськими ЗМІ з метою дискредитації України на міжнародній арені. За останніми даними міжнародних досліджень лише 5% громадян України не хотіли б бачити євреїв своїми громадянами. На думку В’ятровича Росія не вперше намагається розпалити суперечку між українцями та євреями. Схожа ситуація існувала у 50-60х роках з метою придушення обох національних рухів. Тема єврейства була продовжена Яною Примаченко, котра говорила про формування історичної пам’яті, різні іпостасі України у контексті Другої світової війни та наративи Другої світової війни в незалежній Україні. Особлива увага була приділена питанню Бабиного Яру. Яна Примаченко наголосила, що в радянському історичному наративі народу-переможця війни про євреїв не йшлося, більше того радянська влада хотіла знищити Бабин Яр. Лише після проведення першого мітингу пам’яті жертв Бабиного Яру у 1966 році, влада почала щось робити у цій сфері. У своїй лекції «Вовки в овечій шкурі або факти проти живучих кліше та міфів радянської доби: Національна політика як переможна зброя більшовизму (1917-1923)» історик Геннадій Єфіменко детально розповів про становлення радянського режиму на території України.

Другий день семінару розпочався з лекції історика Віталія Скальського, котра була присвячена бою під Крутами. Скалький наголосив на тому, що ця історична подія є достатньо заміфологізованою в українській історії. На той час бій вівся за багато залізничних станцій, але саме бій під Крутами отримав найбільший розголос і це пов’язано насамперед з тим, що у бою під Крутами загинули молоді люди з відомих на той час київських сімей. Окрім цього достеменно невідомо скільки людей було вбито під Крутами, але на думку Скальського менше ніж про це думають більшість українців, оскільки у цей час через різні історичні події багато людей зникало безвісти і багато сімей приписувала зниклим безвісти людям смерть під Крутами, оскільки це вважалося престижним. Директор архіву СБУ Андрій Когут натомість зосередився у своїй доповіді на програмі «Відкриті архіви» та яким чином відбувався процес відкриття архівів КГБ в Україні і які закордонні практики бралися до уваги під час відкриття архівів. Також було детально звернено увагу на те, як користуватися архівом. Історик Іван Гоменюк присвятив свою лекцію темі європейського колабораціонізму, його причинам та типам. Лекція Олександра Зінченка, тема якої була сформована риторичним запитанням «Чому в українців високі паркани?», пояснювала з прив’язкою до історії причини недовіри українців один до одного та до історичних інституцій і як недовіра корелює з зростанням або падінням економіки. Історик Оксана Юркова говорила у своєму виступі про великий терор 30х років в Україні та історичні ініціативи, які зараз існують задля більш детального вивчення цього періоду української історії. В кінці дня була проведена комунікаційна гра Любомиром Грицаком.

Протягом останнього третього дня семінару студенти-історики спілкувалися з Кирилом Галушко на тему історіографії та Яриною Ясиневич на тему комунікацій трагедій минулого. Історик Кирило Галушко детально розповів про історію Карамзіна, Костомарова та Грушевського та які типи офіційної історіографії існують сьогодні. Натомість Ярина Ясиневич зупинилася на темі комунікацій трагедій минулого, розглянувши на практиці зі студентами кейс комунікації трагедії Голодомор у 2010-2015 роках.

Студенти, організатори та лектори залишилися задоволеними заходом. Проведення семінару заплановане і на наступний рік. Ми дякуємо партнерам з "Інституту політичної освіти", учасникам та лекторам за чудово організований та інформативний захід в Одесі!

Автор

Iuliia Skok

Серія

Виступи на заходах

з'явилося

Ukraine, 19. Червень 2018