Ідея проекту Центру Разумкова та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, результати якого містяться у представленому виданні, виникла ще до президентських і парламентських виборів 2019р., коли політична динаміка дозволяла розраховувати на регулярний характер виборчих процесів. Результатом дослідження мали стати експертні пропозиції до проекту коаліційної угоди в новому Парламенті України, підготовлені на основі вивчення запитів громадян, програмних пропозицій політичних партій, аналізу потреб в удосконаленні різних напрямів державної політики і продовження євроінтеграційних реформ, з урахуванням напрацювань Верховної Ради VIIІ скликання та влади в цілому, а також зарубіжного досвіду коаліцій- ного будівництва.

Однак розвиток політичної ситуації у країні пішов за іншим сценарієм. Результати президентських виборів зумовили дочасний характер виборів Верховної Ради. Підсумком обох виборів стало радикальне оновлення політичних еліт, утвердження однопартійної більшості у Верховній Раді і створення фактично однопартійної влади в цілому. Такою була відповідь суспільства на розчарування діями влади, тривале незадоволене очікування її оновлення, нереалізований запит на зміну загальних правил гри, справедливість, відкритість політики, і, врешті решт, мир у країні та нову якість життя.

Такий розвиток ситуації вплинув на зміни в підходах. Йдеться про те, що вся влада продемонструвала монолітність за політичними ознаками, отже, їй вдалося уникнути втрати часу й ресурсів на переговори з формування парламентської коаліції та призначення Уряду. Таким чином, для нової влади об’єктивно існує можливість виступити єдиним цілим у реформуванні країни, спираючись на довіру і підтримку суспільства. Відтак, Центр Разумкова окреслив деякі пропозиції для нової влади в цілому, розраховуючи на її здатність діяти узгоджено і послідовно.

Під час реалізації проекту було детально вивчено та проаналізовано очікування громадян від нової влади та оцінки її перших дій через кількісні та якісні дослідження (фокус-групи), проаналізовано партійні програми та програмно-ідеологічні орієнтації виборців різних партій, з’ясовано позиції експертів щодо політичних ініціатив влади та позиціонування парламентських партій.

Окремим напрямом реалізації проекту був аналіз стану виконання попередньої Коаліційної угоди. Адже слід визнати, що порядок денний нової влади формується далеко не лише суспільними очікуваннями. Підписавши Угоду про асоціацію та створення Зони вільної торгівлі з ЄС Україна добровільно взяла на себе зобов’язання із здійснення реформ, модернізації на європейських засадах. У цьому напрямі попередньою владою було зроблено немало, і позитивні вектори мають отримати подальший розвиток.

З іншого боку, від попередніх урядів нова влада успадкувала також чимало прорахунків і невирішених проблем. Йдеться і про невиконані зобов’язання, які брав на себе попередній Парламент, або про ті рішення, які виявилися просто неефективними. Структурна деградація економічної системи, розбалансованість соціальної політики лише підкреслюють, що діяти доведеться у зовсім непростих умовах. Можливості нового керівництва держави також обмежуються зовнішніми чинниками, такими як російська агресія (збройна і гібридна), переформатування зовнішнього оточення у значно менш сприятливий для України вигляд, турбулентність, що набрала ознак загальносвітової і може призвести до глобальної кризи.

За цих умов для нової української влади було б надважливо здійснити вдумливий аудит наявних напрацювань, досягнень і помилок з боку попередників, досягти оптимального балансу між збереженням послідовності у загальному курсі державної політики, задоволенням суспільного запиту та необхідністю коригувати політику з урахуванням як потреб розвитку, так і реалій, а також тими “червоними лініями”, які суспільство окреслило досить виразно.