Необхідно налагодити безпосередній контакт між Росією та Україною. Оскільки започаткування такого контакту є доволі складною справою, велику роль у цьому напрямку відіграє діяльність ФКА. І хоча експерти не мають великого впливу на політику, вони можуть обговорити політичні рішення та обгрунтувати їх. До останнього часу експерти зустрічалися з метою налагодження взаємної довіри. Тепер важливо було б зробити більший акцент на пошуку рішень і досягненні певних результатів. Наприклад, зосередитися на пошуку інструментів для розв'язання конфлікту.

У рамках заходу було обговорено такі теми: "Стан і перспективи відносин у трикутнику "Україна-ЄС-Росія": детермінанти кризового та посткризового періодів", "Поглиблена та осяжна зона вільної торгівлі з ЄС (економічна інтеграція з ЄС) та Євразійський економічний союз: конфлікт чи взаємодія?", "Енергетичні аспекти у відносинах Україна-ЄС-РФ". Євразійський Союз, заявлений Росією як інтеграційна модель, усіма учасниками був оцінений як чисто політичний проект, що не має економічної основи. У нього немає перспективи бути ув'язаним із ЄС, адже торговельні потоки останнім часом почали навіть зменшуватися.

Учасники зійшлися на тому, що за великим рахунком Росія не відриває свою економічну політику від зовнішньої політики, метою якої є забезпечення політичного впливу у країнах колишнього Радянського Союзу. Будь-який діалог із офіційними представниками Росії, у всякому разі на політичному рівні, зараз просто не є можливим, наголосили експерти.

Уже чимало років Росія намагаєтьсяґ чинити політичний тиск не тільки на Україну своїми поставками нафти та природного газу. Переговори, у яких кожна сторона була б у виграші, Росію ніколи не задовольняли.

ЄС повинен, вважає український експерт у галузі енергетики Михайло Гончар, замінити джерела постачання нафти та газу й тим самим "примусити Росію до миру".

Учасники погодилися, що необхідно знайти нову концепцію відносин між Росією та Україною. Зараз про наближення навряд чи можна говорити. Але не можна чекати і на "часи після Путіна". Лише на пропозицію двох російських експертів щодо того, що час змиритися з реальністю, тобто з тим, що Крим є частиною Росії, українські учасники зреагували обурено. Утім, всі погодилися, що для розв'язання конфлікту необхідні зусилля двох сторін. У воєнних питаннях, як-от відведення військ і обмін полоненими, слід домовлятися і з сепаратистами. Але з ними не можна говорити про політичні питання, оскільки тут керування здійснюється з Москви.

ОБСЄ нині є єдиною інституцією, яку сприймають обидві сторони. Однак вона має стати більш сучасною і розширити свої повноваження за рамки чистого моніторингу. Певну роль у цьому може відіграти німецьке головування в ОБСЄ 2016 року.