Моніторинг повітряної війни проти України, випуск VII

Контекст

• Із серпня 2024 року Росія великою мірою переходить на повітряну війну за рахунок атак дронів.  У липні 2025 року із залученням майже 6 300 дронів було досягнуто нового рекорду. Приблизно половина з них – це так звані дрони-імітатори без вибухівки, які використовуються для виснаження української протиповітряної оборони (ППО).
• Ефективність української ППО знову стабілізується. Після спаду навесні середній показник збиття в липні знову становить 89 відсотків. Електронна війна (наприклад, за допомогою РЕБ) привела до виходу з ладу до 60 відсотків російських дронів.
• Кількість неперехоплених дронів у першому півріччі 2025 року значно зросла (червень: 745 одиниць), особливо в менш захищених регіонах. Однак руйнівна сила дронів не досягає рівня крилатих і балістичних ракет попередніх етапів війни.
• Завдяки вдосконаленню систем протиракетної оборони та ракет-перехоплювачів зменшилася загроза від крилатих і балістичних ракет. Із березня 2025 року ефективність перехоплення сучасних типів ракет на кшталт Х-101 і «Калібр» зросла до 90 відсотків.
• Зростає психологічне навантаження на цивільне населення. Майже щодня по всій країні відбуваються атаки дронів, під час яких за ніч запускається понад 100 БпЛА. У першому півріччі 2025 року було вбито або поранено 6 754 цивільних осіб – це найвищий показник із початку війни.
• Особливо постраждала Харківська область, за нею ідуть Дніпропетровська, Одеська й Київська. Недостатньо захищеними залишаються невеликі міста й регіони, віддалені від столиці.
• Метою російської повітряної війни проти українських міст залишається насамперед психологічне виснаження. Однак опір України залишається незламаним, а військова користь від нових хвиль атак залишається обмеженою.
• Для забезпечення сталої оборони вирішальне значення мають розширення і диверсифікація українських систем оборони. Це, зокрема, розробка багатообіцяючих дронів-перехоплювачів нового типу, що вже зараз успішно використовуються для протидії російським дронам. Для протидії наступному поколінню потужніших російських дронів необхідні великокаліберні гармати й системи оборони повітряного базування.
• Протиповітряну оборону необхідно супроводжувати наступальними заходами проти російських виробничих і логістичних об'єктів, а також покращенням контролю за міжнародними ланцюжками поставок, завдяки чому вдасться послабити здатність Росії продовжувати повітряну війну. Лише за допомогою стратегічного й комплексного підходу, що включає в себе протиповітряну оборону, розвиток технологій, наступальні операції і супутні санкції, можна надійно послабити військовий потенціал Росії.
   

Ситуація у травні й липні. Аналіз і тенденції

Влітку 2024 року розпочався новий, активний етап російської повітряної війни проти українських міст і цивільної інфраструктури, який характеризується масованішими нічними хвилями атак, метою яких є тероризування цивільного населення.

Утім, контрзаходи української ППО показують, що Україна не залишається безпорадною перед терором Росії, а населення і цивільна інфраструктура можуть бути краще захищені за допомогою певних зусиль.

Стратегічна користь нового етапу повітряної війни для Росії набагато менша, ніж можна було б припустити, дивлячись на кадри й фото останніх атак.

Зміна наступальної тактики

Починаючи із серпня 2024 року, Росія робить акцент на постійне збільшення кількості атак дронів. Раніше українська протиповітряна оборона зосереджувалася передусім на перехопленні крилатих і балістичних ракет. Найбільшим викликом тут були перебої з постачанням надійних систем протиповітряної оборони й ракет-перехоплювачів. Ця проблема залишається актуальною і зараз.
 

На початку російської повітряної війни восени 2022 року (перша велика хвиля атак відбулася 11 вересня 2022 року) дрони становили лише близько 30 % від усіх безпілотників і ракет (максимум 400–600 дронів за місяць). Сьогодні близько 95 % російських повітряних атак на цивільні об'єкти здійснюються за допомогою дронів дальнього радіусу дії.

Кількість використаних дронів стрімко зросла з 800 у серпні 2024 року до майже 6 300 у липні 2025 року.

Головною причиною цього є масове виробництво дронів «Герань-2», що є копією іранських дронів «Шахед». Вони випускаються в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, Росія.

Крім того, близько половини використовуваних дронів є так званими «дронами-імітаторами», тобто дешевими макетами без вибухівки, що служать для відволікання уваги та виснаження української ППО.

Психологічне виснаження як мета  

Після того, як узимку 2024-2025 років Росія так і не досягла своєї мети щодо знищення українських потужностей із генерації електричної і теплової енергії, вона все частіше почала спрямовувати свої атаки на особливо вразливі цивільні об'єкти – лікарні, пологові будинки й житло (див. ↗ Моніторинг, випуск III; ↗ Моніторинг, випуск VI).

У результаті значно зросла кількість цивільних жертв. Лише в першому півріччі 2025 року було вбито або поранено 6 754 цивільних особи. Це найвищий показник за півріччя з початку війни (див. ↗ Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні, 10.07.2025).

До цього додається величезне психологічне навантаження через тривалі масовані атаки дронів. Кількість ночей із хвилями атак, де залучено понад 100 дронів, збільшилася в кілька разів. З початку російської повітряної війни й до 26 серпня 2024 року було лише чотири ночі з такими масованими атаками. Сьогодні це кожна друга ніч.

Водночас з кожною новою «рекордною ніччю» Москва прагне продемонструвати свою перевагу в ескалації конфлікту. Якщо 23  лютого було задіяно 267 дронів, то  25 травня їх було вже 298,  26 травня – 355,  1 червня – 472, 2 червня – 477, 4 липня – 539, а 9 липня – 728.

Ці цифри покликані не тільки залякати українське населення, а і продемонструвати рішучість Росії західним партнерам України.

Різна інтенсивність атак на міста й регіони

Аналіз усіх щоденних звітів Інституту вивчення війни (ISW) про російську повітряну війну проти України (див. ↗ ISW, Russian Offensive Campaign Assessment) із січня 2023 до липня 2025 рр. свідчить про доволі різну інтенсивність атак на українські регіони. Особливо страждають Харків і Харківська область. Це велике місто неподалік від російського кордону піддається не тільки атакам безпілотників великої дальності й ракет, а й ударам менших дронів FPV, а також крилатих бомб і касетних боєприпасів, які майже неможливо відбити.  

Із січня 2023 року Харків і Харківська область згадувалися у звітах про атаки близько 260 разів. Дніпро та Дніпропетровська область (195 зареєстрованих атак з 2023 року), а також Одеса (190 згадок) також не мали жодного місяця без повітряних ударів.

Київ згадувався 190 разів, а Київська область (без столиці) — ще 55 разів. Навіть якщо скласти цифри по Києву й області, кількість ночей з атаками однаково буде меншою ніж у Харківській області.

Ще очевиднішою інтенсивність атак стає, якщо окремо розглянути 2025 рік. Київська область згадувалася цього року у звітах уже 100 разів, Харківська область – 145 разів, тобто вона зазнавала атак у два з трьох днів.

З початку 2025 року все частіше піддається обстрілам Сумська область (близько 90 разів). Це третя за кількістю атак область після Харківської та Київської, за ними ідуть Одеська й неокупована частина Донецької області. Цього року також посилилися обстріли Запорізької, Черкаської, Полтавської і Чернігівської областей.

Зміна тенденції у протидії дронам

Але як можна протистояти російським дронам і наскільки надійною є українська протиповітряна оборона?

Так, близько половини використовуваних дронів є лише імітаторами без вибухового заряду, а більшість із них, як і раніше, належать до типу «Герань-2», який порівняно легко перехопити. Однак українська протиповітряна оборона має враховувати появу все досконаліших моделей, що матимуть потужніші двигуни, автономні системи керування і нові висоти польоту (див. ↗ Моніторинг, випуск VI)

Несподівано велика кількість дронів і різноманітні варіанти їхнього використання призвели до зниження рівня їхнього перехоплення з 98 % у лютому до 83 % у травні. Збільшення почалося в середині червня (86 %), а в липні цей показник зріс до 89 %. Проте середній річний показник 2025 року (88 %) все ще залишається нижчим за показник 2024 року (93 %).

Москва робить ставку на великі хвилі атак на невелику кількість цілей, аби вибірково виснажувати протиповітряну оборону. Утім, збільшення кількості атак не обов’язково забезпечує успіх. У ночі, коли столиця Київ ставала ціллю, рівень перехоплення здебільшого залишався вище ніж 90 %.

Натомість менші хвилі із застосуванням менше ніж 100 дронів завдали більше шкоди у віддалених і гірше захищених містах, ніж скоординовані атаки на столицю. Навіть під час великої атаки 9 липня 98 % із 728 дронів було знешкоджено або перехоплено.

Успіх протидронової оборони України забезпечують не лише вдосконалені методи перехоплення, але значною мірою і радіоелектронна боротьба (РЕБ), яка за допомогою цілеспрямованих сигналів робить російські дрони некерованими ще під час польоту. У рекордну ніч 9 липня 57 % атакуючих дронів було знешкоджено засобами РЕБ.

З огляду на таку ефективність, головним завданням наразі залишається додатковий захист міст у прифронтових областях.

Наскільки важливим є оснащення засобами протидії дронам в областях, показала ніч на 4 липня, коли потужні атаки здійснювалися на Київську, Полтавську, Кіровоградську й Одеську області. Тієї ночі не вдалося перехопити 63 з 539 дронів. 23 особи отримали поранення, також було пошкоджено будівлю посольства Польщі в Києві та китайське консульство в Одесі (див. ↗ Kyiv Independent, 4.7.2025)

Збільшення використання крилатих і балістичних ракет

На додаток до війни з використанням дронів спостерігається чергове зростання кількості крилатих ракет типу «Іскандер-К», які цього року майже не використовувалися, але з кінця травня застосовувалися практично під час кожної хвилі атак. Також помітно зростає частота атак з використанням ракет Х-101, хоча вона й не сягає рівня другої половини 2024 року.

Цифри обсягів виробництва свідчать про те, що Москва свідомо накопичує запаси, створюючи все більші резерви (більше про це в наступних випусках Моніторингу).

Так само використання балістичних ракет перевищує зараз показники зимових місяців. Тому вирішальне значення має не тільки те, скільки додаткових систем Patriot або IRIS-T отримає Україна для кращого захисту територій, віддалених від великих міст, але й те, скільки запчастин і ракет ППО можна буде поставити з усього світу.

Успіхи в перехопленні крилатих і балістичних ракет

Аналіз останніх місяців несподівано демонструє значне збільшення рівня перехоплень балістичних і крилатих ракет, і це відбувається швидше, ніж Росія збільшує їхнє використання.

Для найчастіше використовуваного типу крилатих ракет Х-101 рівень перехоплення зріс із 70 % у березні до 90 % у липні, що в основному пов'язано з успішним залученням винищувачів F-16 до системи протиповітряної оборони. Так само і крилаті ракети «Калібр» були перехоплені в липні в понад 90 % випадків (квітень: 60 %), а також покращилася оборона від балістичних ракет «Іскандер-М/КН-23», які в червні й липні були перехоплені в 35 % та 50 % випадків відповідно (минулого року: 10-20 %).

Навіть гіперзвукова ракета Х-47/м2 «Кинджал», яку називають «вундерваффе Путіна», за останні два місяці була збита в шести з дев'яти випадків.

Ці успіхи зумовлені не лише зміною політики США щодо постачання, яка дозволяє ефективніше планувати й ширше застосовувати обмежені системи ППО. Передусім це – заслуга української протиповітряної оборони, чиї досягнення у захисті міст заслуговують на високу оцінку.

Необхідність вжиття заходів і перші успіхи у протидії дронам

Украй важливим є забезпечення повітряних сил України достатньою кількістю боєприпасів і перехоплювачів, що відбиватимуть зростаючі атаки дронів і ракет. Це стосується наявних дорогих систем на кшталт IRIS-T, які, як і Patriot, не призначені для ефективної протидії дронам.

Натомість необхідно паралельно посилювати економічно ефективні рішення. Американська компанія Swift Beat розробляє наразі спільно з Україною оборонні дрони проти російських дронів «Шахед / Герань-2». За останні тижні вони вже відбили 90 % ракет, перехоплених дронами-перехоплювачами (↗ Don's Weekly, 28.7.2025). Багатообіцяючі результати демонструє і тестування (поставленої в 2024 році) німецької системи Skynex (↗ United 24, 12.7.2025).

Найефективнішим було б надання Україні значно більшого фінансування для сприяння в розробці власної системи протидії безпілотникам (↗ Суспільне, 11.7.2025). Завдяки українській програмі «Чисте небо» над Київською областю вже було перехоплено 650 дронів (↗ АрміяІnform, 11.7.2025).

Militarnyi.com https://militarnyi.com/en/news/ukraine-creates-new-interceptor-drone-to-counter-shahed-drones/

Український дрон-перехоплювач, 2025

Усунення прогалин у можливостях

Саме з огляду на нові типи дронів Україна терміново потребує сучасних систем озброєння, яких сама не виробляє. Як зазначив у інтерв'ю для «Моніторингу» військовий експерт Густав Грессель, 12,7-міліметрові кулемети, які досі використовували Збройні сили України, вже не є достатніми для боротьби з новими «Шахедами», що літають на більшій висоті.

Для висоти польоту від 4 000 до 5 000 метрів необхідні гармати калібру не менше 35 мм, а в ідеалі – 76,2 мм. Як у Швеції, так і в Італії виробляються великокаліберні автоматичні гармати для морських цілей, які можна було б модифікувати й надати Україні.

Для перехоплення дронів нового типу з повітряно-реактивним двигуном (дрон «Герань-3») Грессель також рекомендує використовувати озброєні навчальні літаки західного виробництва. Українські пілоти, які проходять навчання, могли б таким чином цілеспрямовано боротися з такими дронами, перш ніж продовжити навчання на бойових літаках F-16 або Mirage.

Росія: пік виробництва ще попереду

Оприлюднені в червні дані розвідки щодо виробництва Росією 150–170 дронів на день, здається, застаріли (↗ ISW, 28.6.2025). Актуальні показники використання і рекорд у липні вказують навіть на виробництво 175–210 дронів щодня. Генерал-майор німецької армії Крістіан Фройдінг попереджає про хвилі атак до 2 000 дронів (↗ Nachgefragt, 19.7.2025). Це – масштаби, на які Росія планує вийти в середньостроковій перспективі і на які Європі доведеться реагувати.

Offensive Counter Air (Наступальні заходи протидії засобам повітряного нападу)

Крім цього, Україна повинна посилити свої заходи протидії засобам повітряного нападу, тобто сама атакувати літаки, аеродроми, виробничі об'єкти та логістичні вузли противника. В нашому Моніторингу неодноразово наголошувалося, що це –  важливий засіб для ослаблення військової промисловості Росії. Крім цього, необхідними є економічні санкції, що перервали б російські ланцюги постачання запасних частин, особливо з Китаю.

Лише стратегічний комплексний підхід, що включає в себе протиповітряну оборону, підтримку технологій, наступальні операції і супутні санкції, забезпечить істотне послаблення військового потенціалу Росії.

Про моніторинг повітряної війни проти України

Моніторинг повітряної війни проти України …

• узагальнює останні події та довгострокові тенденції в російській повітряній війні проти України
• базується на вичерпній базі даних про всі повітряні атаки з осені 2022 року
• дає рекомендації на основі аналізу даних щодо покращення коротко- та середньострокової підтримки України
• призначений для осіб, які ухвалюють рішення, експертів і журналістів.

Kyjiwer Gespräche

Джерело даних – база даних

Метод

База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW). Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних сил України (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.

Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025).

Завдяки даним, зібраним упродовж 34 місяців , а також аналізу більше ніж 48 500 атак можна виявити наявні тенденції.

Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.

Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).

Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.

Про автора

Маркус Вельш – незалежний аналітик, кінодокументаліст і публіцист. З 2014 року М. Вельш опікується журналістикою за методом OSINT і аналізом даних, зокрема щодо російської війни проти України, щодо тем воєн і зовнішньої політики, а також щодо німецького дискурсу з цих тем.  

У співпраці з «Київським діалогом» Маркус Вельш з 2023 року проводить дослідження і панельні дискусії щодо західної санкційної політики.

З 2015 року він керує платформою даних та аналізу ↗ Perspectus Analytics.

Про «Київський діалог»

«Київський діалог» – це незалежна платформа громадянського суспільства, що сприяє діалогу між Україною та Німеччиною.

Заснована 2005 року як міжнародний формат конференцій із соціальної і політичної тематики, із 2014 року вона підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміцнення місцевої демократії в Україні.

З моменту повномасштабної російської агресії у 2022 році основна увага платформи приділяється суспільній стійкості, соціальній згуртованості, а також питанням безпеки, зокрема,  військовій підтримці України й західній санкційній політиці.

«Київський діалог» – це програма «Європейського обміну» (Europäischer Austausch gGmbH.).

КОНТАКТ

Київський діалог

c/o Europäischer Austausch gGmbH

Erkelenzdamm 59, 10999 Berlin

+49 30 616 71 464-0

info@kyiv-dialogue.org

www.kyiv-dialogue.org

Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні

Вул. Академіка Богомольця, 5, оф. 1, 01024 м. Київ / Україна

+38 044 4927443 office.kyiv@kas.de 

www.kas.de/de/web/ukraine