Опубліковувач

DSNS, 22.10.2026
Blickpunkt Ukraine

Моніторинг повітряної війни проти України, випуск XXII

Маркус Вельш

Аналітика щодо захисту українських міст і інфраструктури

Щомісячний дайджест «Моніторинг повітряної війни проти України» пропонує грунтовні аналізи актуальних хвиль атак і довгострокових тенденцій у російській повітряній війні проти України. Він базується на всеохопній базі даних, що з осені 2022 року фіксує кожен задокументований авіаційний удар по цивільних цілях України. Метою моніторингу є формулювання рекомендацій щодо того, як західні країни-партнери можуть краще підтримати захист України від повітряних атак росії. «Моніторинг повітряної війни проти Україні» видається «Київським діалогом» у співпраці з аналітиком Маркусом Вельшем, який збирає та аналізує інформацію, що є у вільному доступі (метод OSINT), і Фондом Конрада Аденауера.

Опубліковувач

Поділитися

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

Напередодні зими Росія посилює атаки на цивільне населення та енергетичну інфраструктуру України.

У жовтні Збройні сили РФ понад 6 000 разів атакували цивільні об’єкти в Україні за допомогою дронів великої дальності. Хвилі атак, що тривали по кілька днів і ночей поспіль, покликані зробити невиносимим повсякденне життя у країні. Крім того, Київська область зазнає серйозних атак балістичними ракетами. Відсутність відповідних попереджень про них додатково ускладнює захист цивільного населення і роботу протиповітряної оборони.

У центрі атак перебуває енергетична інфраструктура, яку Росія знову тримає під прицілом. Утім, дедалі частіше страждають і невеликі підприємства, залізниця і судноплавство. Лише в Чорному морі з початку року загинуло щонайменше 40 моряків – більше, ніж у будь-яких інших водах світу. У жовтні біля берегів Болгарії і Румунії внаслідок атак дронів затонули щонайменше чотири торгові судна, відповідальність за що покладається на Росію. Судноплавство в портах навколо Одеси скоротилося з літа більше ніж на 97 %. 

Очевидно, що за допомогою атак на цивільне населення московська верхівка намагається посилити тиск на Україну та зруйнувати основи української економіки. Тобто ще до початку зими Росія хоче посилити терор проти населення, аби відвернути його увагу від успіхів України на фронті та змусити її капітулювати. Однак аналітики вважають можливість такого успіху малоймовірною. Адже українці  проявляли неабияку стійкість і в минулі зими.

Зі свого боку Україна також робить ставку на економічний тиск, дедалі частіше спрямовуючи авіаудари на об’єкти з виробництва дефіцитних компонентів озброєнь, дата-центри й російські ВПС.

Але водночас вона стикається з політичними обмеженнями: під тиском США на певний період часу були скорочені атаки на нафтопереробні заводи, а обмеження роботи супутникової системи Starshield звужує можливості нанесення ударів середньої дальності. Через це залежність від американської супутникової інфраструктури стає стратегічним ризиком – як для України, так і для Європи (див. розділ «Контекст»)

Україномовна інфографіка Kyiv Dialogue
Ключові цифри російських атак, жовтень 2026

СИТУАЦІЯ В ЖОВТНІ

Аналіз і тенденції

За нашими підрахунками, що ґрунтуються на щоденних даних Повітряних Сил ЗСУ, у жовтні Росія застосувала проти цивільних об’єктів України 6 310 дронів великої дальності (попередній місяць 6 322; піковий показник 7 503 у травні). Упродовж цієї війни лише в чотирьох інших місяцях відбулося ще більше дронових атак. Генеральний штаб повідомляє про 6 473 атаки дронів (↗ Генеральний штаб ЗСУ, 2.11.2026). За винятком мінімальних розбіжностей, наші підрахунки збігаються з даними Інституту вивчення війни (ISW) (↗ ISW, 2.11.2026). Згідно з нашими підрахунками, близько 45 % атак (приблизно 2 800) здійснювалися за допомогою  дронів «Герань-4» та «Герань-5», які маневрують на високих швидкостях, через що  їх важче перехопити (↗ Моніторинг, випуск XXI). Це значно менше, ніж у попередньому місяці (3 900).

Ілюстрація 1. У жовтні Росія застосувала значно менше дронів із реактивним двигуном, ніж у попередньому місяці

Судячи з усього, у вересні Росія значно скоротила свій парк дронів із реактивним двигуном і зараз поповнює його для використання цих БпЛА взимку (↗ Моніторинг, випуск XXI). Про це свідчать і дані української військової розвідки ГУР, згідно з якими наразі Росія може виробляти близько 10 000 дронів на місяць, у тому числі 4 000 реактивних БпЛА і 2 000 дронів «Герань-2». Оперативні запаси БпЛА «Герань» ГУР оцінює приблизно в 6 200 одиниць. Запаси ракет попри посилення атак залишаються приблизно на рівні липня (↗ NV.ua, 20.10.2026).

СЕРЙОЗНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЦИВІЛЬНИХ ЖЕРТВ У 2026 РОЦІ

З початку року внаслідок російських ударів за допомогою далекобійних засобів ураження загинули або отримали поранення понад 7 500 цивільних осіб, що майже на 50 % більше ніж за весь 2025 рік (↗ ISW, 2.11.2026). Наскільки небезпечною є навіть невелика кількість неперехоплених дронів, продемонструвала атака на залізничний вокзал у Дніпрі 29 жовтня: хоча ПС ЗСУ й перехопили три з чотирьох реактивних дронів, четвертий БпЛА влучив у поїзд, загинули щонайменше 13 осіб, ще 13 отримали поранення (↗  КПС ЗСУ, 29.10.2026). 26 жовтня балістична ракета влучила в університетське містечко в Києві, а другий удар (так званий double tap) відбувся, коли на місце події прибули рятувальники (↗ Kyiv Independent, 26.10.2026).

РОСІЙСЬКА СТРАТЕГІЯ ВИСНАЖЕННЯ ЧЕРЕЗ БАГАТОДЕННІ АТАКИ

За оцінками ISW, до початку зими Москва прагне посилити тиск на цивільне населення і водночас відвернути його увагу від успіхів України на фронті – за останні два місяці Росія втратила більше територій, ніж захопила, а також зазнала втрат, що становлять близько 100 000 загиблих і поранених (↗ ISW, 2.11.2026). Москва хоче змусити Україну капітулювати (↗ ISW, 29.10.2026). Звичними стали довгі хвилі атак, що тривають по кілька днів і ночей із застосуванням реактивних дронів і легких крилатих ракет «Бандероль», що коштують дешевше, ніж традиційні ракети (↗  Моніторинг, випуск XIX).

Модернізовані дрони легше долають протиповітряну оборону і дають Росії змогу економити свої запаси крилатих і балістичних ракет для нанесення ударів по серйозніших цілях. ISW вважає, що взимку Росія застосує таку оперативну тактику для атак на енергетичну інфраструктуру, аби зробити невиносимим життя цивільного населення. Утім, досягнення успіху завдяки цій стратегії залишається сумнівним, адже населення України проявляло вражаючу стійкість і в минулі зими (↗ ISW, 7.10.2026).

ПЕВНЕ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ДРОНІВ

Середній показник перехоплення дронів великої дальності у жовтні становив 85 % (попередній місяць 83 %), а реактивних дронів – 77 % (попередній місяць 60 %), тобто в цьому плані зберігається тенденція до поступового поліпшення ситуації. Кількість неперехоплених дронів знизилася до 970 одиниць (попередній місяць 1 090), а кількість уражених цілей – до 524 одиниць (попередній місяць 581).

ТЕХНІЧНІ ІННОВАЦІЇ І НАДАЛІ Є ВИКЛИКОМ ДЛЯ ППО

Наразі Росія оснащує дрони «Гербера-2» на додаток до  осколково-фугасної бойової частини ще одним баком із запалювальною речовиною (↗ Militaryaviation, 18.10.2026). Натомість останні припущення щодо розробки нової моделі далекобійних дронів («Герань-6») із балістичною траєкторією польоту й вибуховим зарядом вагою до 600 кг не мають остаточного підтвердження, а реалізація таких планів на практиці є малоймовірною: наявні моделі «Герані» не здатні нести боєголовку вагою понад пів тонни (↗ Oboz.ua, 16.10.2026).  

КИТАЙСЬКІ АНТЕНИ СПРОЩУЮТЬ АТАКИ НА КИЇВ 

Хоча у виробництві дронів «Герань» Росія залишається залежною від китайських технологій, вона дедалі більше переносить їхнє виробництво на свою територію. У дроні, збитому над Києвом, було виявлено стійкі до перешкод антени CRPA із 32 елементами. Тобто тепер Україні знадобиться вдвічі більше джерел РЕБ для створення радіоперешкод, ніж раніше (↗  Beskrestnov, 9.10.2026). За всіма ознаками ці БпЛА збираються на головному російському заводі з виробництва дронів в Алабузі та є копіями китайських моделей Harxon. Із китайських комплектів в Алабузі збираються також реактивні двигуни типу Telefly TF-TJ2000A (↗ ISW, 9.10.2026). Проблеми, що виникли із закупівлею китайських двигунів, можуть бути пов’язані із санкціями України та її партнерів. Крім того, у майбутньому Пекін вимагатиме надання ліцензій на експорт двигунів для дронів і певних навігаційних компонентів (↗ Українська правда, 27.10.2026). 

РОСІЯ ПОДВОЮЄ АТАКИ БАЛІСТИЧНИМИ ТА КРИЛАТИМИ РАКЕТАМИ

Дані щодо балістичних і крилатих ракет, що застосовуються під час атак, як і раніше, є неповними (↗  Моніторинг, випуск XX). За словами президента Зеленського, із середини жовтня упродовж двох тижнів на Київ було випущено понад 100 балістичних ракет (↗ Зеленський, 27.10. 2026), тобто приблизно вдвічі більше ніж весною. Дані української військової розвідки (ГУР) дають підстави припустити, що Росія наразі здатна щомісяця виробляти близько 200 крилатих і балістичних ракет із дальністю польоту понад 350 км.

ЗБІЛЬШЕННЯ АТАК НА ЗАХІДНУ УКРАЇНУ

У жовтні Київщина посіла лише третє місце серед регіонів, що найбільше постраждали, поступившись Харківській і Дніпропетровській областям (↗ Моніторинг, випуск XXI). Серйозно посилилися атаки на Запорізьку, Рівненську й на західні області країни (Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку).

Ілюстрація 2. У жовтні посилилися російські атаки на Західну Україну

ЩО АТАКУЄ РОСІЯ – ЗБИТКИ ТА СТРАТЕГІЯ

Енергетика: зимова кампанія проти всієї енергетичної мережі

У жовтні енергетичні об’єкти стали головними цілями російських атак. За словами прем’єр-міністра Корецького, із середини липня Росія 2 147 разів атакувала українські енергетичні об’єкти (↗ Суспільне, 19.10.2026). Навіть оголошене 11 жовтня президентом США Трампом «енергетичне перемир’я» нічого не змінило: за словами президента Зеленського, до 22 жовтня Збройні Сили РФ здійснили щонайменше ще 170 атак (↗ ISW, 22.10.2026).

У той же час Росія все цілеспрямованіше атакує підстанції та лінії електропередач навколо великих міст, що призводить до перевантаження міських мереж (↗ Укренерго, 9.10.2026). 14 жовтня балістичні ракети влучили в усі три київські ТЕЦ, із 18 жовтня по всій країні застосовуються обмеження споживання електроенергії. У російському документі, оприлюдненому Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, зазначено 60 стратегічних цілей, серед яких – лінії електропередач для імпорту електроенергії з ЄС, об’єкти забезпечення електроенергією таких міст, як Київ, Харків і Одеса, а також підприємства водо- та теплопостачання (↗ RFE/RL, 8.10.2026).

Після зупинки великих металургійних комбінатів у вересні (↗  Моніторинг, випуск XXI) зараз Росія майже щодня наносить удари по середніх підприємствах, особливо активно по тих, у які частково було вкладено іноземний капітал. Німецький виробник автомобільних кабельних систем Kromberg & Schubert уже був змушений зупинити роботу в Луцьку (↗ Kyiv Independent, 18.10.2026). Крім того, постраждали торговельні центри, будівельні магазини та складські підприємства. За словами міністра сільського господарства Висоцького, залізниця майже не має резервних  локомотивів і змушена покладатися на поставки з Європи (↗ FT, 5.10.2026).

ARSVOM ARSVOM, 5.10.2026
Затоплення турецького суховантажного судна Royad Mammadov у Чорному морі після атаки дронів

Чорне море – найсмертельніший морський маршрут у світі

За даними Міжнародної морської організації (ІМО) та британської компанії з морської безпеки Ambrey, цього року в Чорному морі вже постраждало понад 570 суден, з них 387 – лише в період з липня по вересень. Згідно з цими даними, Росія несе відповідальність за 90 % атак, що сталися з 10 вересня. З початку року в Чорному морі загинуло щонайменше 40 моряків – більше, ніж у будь-яких інших водах світу, навіть в Ормузькій протоці.

Наслідки цього відчутні в портах Одеської агломерації. За даними українського портового оператора TIS (Трансінвестсервіс), у вересні до них увійшло менше ніж десять суден, тоді як у липні їх було ще близько 400, тобто зменшення відповідних показників становить 97 %  (↗FT, 25.10.2026). Водночас атаки поширюються географічно і тепер зачіпають навіть судна, що стоять на якорі біля румунського узбережжя (↗ ISW, 15.10.2026). Крім того, у жовтні було уражено щонайменше дев’ять торговельних суден у болгарських і румунських водах, чотири з них затонули. Представник НАТО заявив, що дрони, які здійснювали атаки, мали «російське походження» (↗ ISW, 15.10.2026).

МОЖЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ДЛЯ УКРАЇНИ

Вирішальним є те, наскільки швидко Україна зможе налагодити масове виробництво нових систем перехоплення. Наші дослідження на основі відкритих джерел (OSINT) дозволили виявити 15 різних типів таких систем. Потреба становить понад 1 000 швидкісних дронів-перехоплювачів на тиждень, найсерйознішим вузьким місцем тут є реактивні двигуни, яких Україна наразі виробляє лише до 500 одиниць на місяць (↗ WSJ, 16.10.2026).

Не менш важливим є і питання вартості: ракети-перехоплювачі мають коштувати не більше ніж 20 000 доларів США за одиницю, а окремі прототипи на кшталт F-Jet 80, що зараз розробляється, можна виготовити приблизно за 7 000 доларів США (↗ NYT, 15.10.2026). На противагу цьому, за українськими оцінками, собівартість одного російського дрона типу «Герань-2» становить близько 70 000 доларів США, а реактивного дрона – щонайменше 100 000 доларів США (↗ Business Insider, 21.10.2026).

Наразі протидію дронам забезпечує тактична авіація (літаки F-16, Mirage, МіГ-29) та –  через брак зенітних керованих ракет – «мала ППО» у вигляді зенітних установок на кшталт Gepard і Skynex, а також переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) і дронів-перехоплювачів (↗ Генеральний штаб ЗСУ, 28.10.2026).
Однак приблизно половина бойових літаків F-16 перебуває на технічному обслуговуванні (↗ Моніторинг, випуск XXI). У Бельгії вони наразі тривають до 40 тижнів замість двох–шести тижнів у США (↗ WSJ, 29.09.2026). Глава уряду Бельгії де Вевер пообіцяв до кінця 2026 року надати ще десять літаків F-16 (↗ IWI, 28.10.2026).

Поруч із розбудовою власної оборони Україна робить ставку на запобігання російським ударам на місцях запуску засобів повітряного нападу. У ніч на 29 жовтня вона знову атакувала базу дронів поблизу Навлі в Брянській області, звідки на відстані близько 70 км від українського кордону злітають дрони дальнього радіусу дії (↗ Kyiv Independent, 29.10.2026). Такі удари є частиною ширшої кампанії проти Росії, і в жовтні їхній характер суттєво змінився.

АТАКИ НА РОСІЮ: НОВІ ЦІЛІ ПІД ПОЛІТИЧНИМ ТИСКОМ

10 жовтня президент США Трамп зажадав негайного припинення атак на російські нафтопереробні заводи й натякнув на можливість відставки президента Зеленського (↗ РБК, 10.10.2026). Незважаючи на це, відбулася найбільша з 2022 року дронова атака на Санкт-Петербург (↗ Kyiv Independent, 18.10.2026). Крім того, через атаки дронів довелося закрити всі чотири московські аеропорти (↗ United24, 23.10.2026).

Утім, тиск із Вашингтона дав результат: із середини жовтня Україна неофіційно припинила атаки на нафтопереробні заводи. У Wall Street Journal припустили, що пауза може тривати до 3 листопада, тобто до проміжних виборів у США (↗ WSJ, 29.10.2026). Де-факто вона закінчилася 30-31 жовтня, коли були завдані удари по НПЗ у Новокуйбишевську й Уфі (↗ ISW, 31.10.2026).

Аналіз нашої бази даних свідчить про те, що в жовтні кількість ударів середньої дальності, а також ударів по Криму значно зменшилася. Натомість удари великої дальності по території Росії продовжували вражати численні цілі. При цьому нафтова інфраструктура втратила своє значення, натомість у центрі уваги опинилися оборонна промисловість і дата-центри, що мало наслідки в найрізноманітніших сферах.

telegram_@Fire Point FirePoint, 1.11.2026
НПЗ у російському м. Кстово палає після атаки дронів

Крим

 Після атак на підстанцію «Тамань», що об’єднує всі чотири лінії «енергетичного мосту» з материковою Росією, 24 жовтня у Криму та на всіх окупованих територіях сталося відключення електроенергії. У Севастополі лише 40 % житлових будинків мали світло, а на Кримському півострові було обмежено водопостачання (↗ ISW, 24.10.2026). Особливо відчутним є вплив атак на сухопутний шлях до Криму, які пос�бойових літаків Су-34, що перш за все відповідають за нанесення ударів планерними бомбами (↗ Militarny, 1.11.2026). Російські військові блогери вимагають відвести ці літаки щонайменше на 400 км від кордону (↗ BF, 15.10.2026). А це подовжить маршрути підльоту, зменшить кількість вильотів і забезпечить українській ППО більше часу для підготовки (↗ ISW, 15.10.2026). І хоча російський парк бойових літаків Су-34 завдяки безперервному виробництву майже досяг довоєнного рівня, їхні втрати в жовтні становили близько 40 % від річного обсягу виробництва 2025 року (↗ Migflug, 8.09.2026).

До цього додаються удари по ракетних системах: після ураження у вересні восьми пускових установок «Іскандер» та С-400 Росія, за словами міністра оборони України Хмари, була змушена відкласти вже заплановані масштабні атаки (↗ ISW, 12.10.2026). У жовтні Україна завдала удару по ремонтній базі комплексів «Іскандер-М» поблизу Кондрінки в Курській області (↗ Militarny, 13.10.2026), а також уразила пускову установку «Іскандер-М» поблизу Фатежа (↗ Генеральний штаб ЗСУ, 30.10.2026).

Дата-центри як нова ціль

Крім того, атакам піддалися п’ять дата-центрів: три – російського інтернет-провайдера «Яндекс», а також по одному – державного «Сбербанку» й соціальної мережі «ВКонтактє» (↗ Euronews, 23.10.2026). Лише атаки на три дата-центри «Яндекса» протягом чотирьох днів коштували його хмарному сервісу близько 78 % пропускної здатності, а перебої в роботі поширилися навіть на Білорусь, Казахстан, Вірменію і Сербію (↗ ISW, 11.10.2026). У зв’язку з цим сектор онлайн-торгівлі почав вимагати запровадження «аваріного режиму», а «Яндекс» відкликав свій фінансовий прогноз на 2026 рік.  

КОНТЕКСТ

РАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ І КОСМОС: СЛІПА ЗОНА ЄВРОПИ

У період з 12 до 19 жовтня російські балістичні ракети досягали Києва без звичного попередження від партнерів – на тлі зростаючої напруженості у відносинах із Вашингтоном через українські удари по російських енергетичних об’єктах (↗ Українська правда, 15.10.2026). Уряд США заперечив приховування інформації про майбутні атаки. 20 жовтня президент Зеленський заявив, що мав телефонну розмову з міністром закордонних справ США Марко Рубіо, після чого обмін даними було відновлено (↗ Euromaidan Press, 20.10.2026).

Наскільки серйозними були наслідки цієї інформаційної тиші, продемонструвала ніч на 14 жовтня, коли Росія завдала удару 39 балістичними ракетами й понад 120 дронами (↗ Українська правда, 15.10.2026). Без попередження протиповітряна оборона мала лише секунди замість хвилин на підготовку, а населення ледь встигало знайти місце для укриття.

За словами експерта з ракетної техніки Фабіана Гофмана, збій у передаванні даних міг мати й технічні причини: ракети С-400, запущені 12 жовтня для ударів по наземних об’єктах, ймовірно, було важко виявити американською Інфрачервоною системою космічного базування (SBIRS), оскільки С-400 мають надзвичайно короткий час роботи двигуна, а хмарність додатково послаблює тепловий слід. Утім, Гофман також не виключає, що Вашингтон міг навмисно приховувати дані, аби посилити тиск на Україну (↗ Hartpunkt, 20.10.2026).

Незалежно від причини, цей інцидент показує, наскільки Україна залежить від космічної інфраструктури США. Сполучені Штати надають не «сирі», а добре оброблені дані з інформацією про тип ракети, місце її запуску та ймовірну зону ураження. Оскільки Україна, ймовірно, не є офіційним партнером в рамках  Спільної системи раннього попередження США (SEWS), вона, судячи з усього, отримує оброблені попередження через автоматизований потік даних, який уряд США може фільтрувати. Тобто отримання українською ППО попередження про ракетні атаки в сухому залишку залежить від Вашингтона. 

SBIRS Infographic_Copyright Lockheed Martin Lockheed Martin 2007 (GAO, 4.2015)
До інфрачервоної системи раннього попередження входять супутники Інфрачервоної системи космічного базування (SBIRS) та Програма раннього попередження (DSP)

Ще серйознішою проблемою є те, що Європа не володіє аналогічними можливостями й не матиме їх у найближчому майбутньому. Німецько-французька ініціатива щодо створення спільної взаємодоповнювальної системи раннього попередження про ракетні атаки  Joint Early Warning for a European Lookout (JEWEL), запущена в жовтні 2025 року, передбачає запуск на геостаціонарну орбіту одного-двох інфрачервоних супутників, а також установлення додаткових наземних радарів, і все це має вводитися в експлуатацію, починаючи з 2030 року – але Франція запланувала запуск свого єдиного геостаціонарного супутника лише на 2035 рік.

Німеччина має намір до 2030 року інвестувати близько 35 млрд євро у космічну безпеку, але ще не оголосила про публічний тендер на геостаціонарні супутники раннього попередження. У рамках дослідження Odin’s Eye II, що фінансується Європейським оборонним фондом, зараз розробляється архітектура європейської системи раннього попередження, його завершення заплановано на кінець 2026 року. Інформація про виділення коштів на створення першого зразка поки що не поширювалася.

Навіть запланована система матиме прогалини: без супутників на низьких орбітах можна буде виявити запуск гіперзвукової зброї, але не вдасться відстежити її подальший політ. Чи зможе система першого покоління надійно виявляти ракети з коротким часом горіння на кшталт С-400 або «Іскандер»? Однозначної відповіді на це запитання поки ще немає. Ясно одне: до кінця поточного десятиліття Україна та Європа залишатимуться залежними від готовності Вашингтона ділитися власними супутниковими даними (↗ Hartpunkt, 20.10.2026).

Така залежність робить Україну вразливою і в іншому аспекті. У період з 14 до 24 жовтня компанія SpaceX знизила швидкість роботи Starshield – військової версії Starlink, через що дрони втрачали зв’язок уже при швидкості близько 160 км/год. За даними Збройних сил України, через це дрони-перехоплювачі не могли набирати достатню швидкість, аби збивати російські дрони з реактивним двигуном (↗ WSJ, 24.10.2026). 19 жовтня Росія наблизила свій військовий супутник «Космос-2612» на відстань 26 метрів до фінсько-американського радіолокаційного супутника ICEYE-X36, що надає Україні розвідувальні знімки (↗ ISW, 19.10.2026).

Космос уже давно став частиною повітряної війни. Той, хто володіє системами раннього попередження, зв’язку й розвідки з космосу, має вирішальний вплив на можливості ефективного захисту країни на землі. І доки Європа не почне робити значно більших інвестицій у відповідні розробки, її безпека, як і безпека України, у довгостроковій перспективі залишатиметься залежною від рішень, що ухвалюються у Вашингтоні.

Data sources of the database Kyiv Dialogue
Джерело даних

Метод

База даних регулярно звіряється зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW). Дані про збиті літаки взяті зі звітів Командування Повітряних Сил України (↗ КПСЗСУ). Для інформування про цілі та пошкодження в регіонах, якщо такі є, використовуються дані цивільних і військових адміністрацій, які звіряються з додатковими джерелами OSINT і вважаються в цілому надійними.

Точна кількісна оцінка збитків від повітряних ударів у разі війни є проблематичною. Надто точні дані могли б зіграти на руку російському військовому керівництву при оцінці та плануванні нових атак. Тому публікації підлягають певним обмеженням (↗ Expro, 2.1.2025).

Отже, цей аналіз даних зосереджується на аналізі атак і їхній динаміці, а не на оцінці збитків. 

Цей моніторинг базується на базі даних про всі російські повітряні удари по містах та цивільній інфраструктурі в Україні й на даний момент містить понад 135 500 проаналізованих ударів, починаючи з вересня 2022 року.

Щомісячні цифри про засоби повітряного нападу є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені неточності. Відхилення від інших підрахунків за методом OSINT становлять близько 10 % і менше, часто менше ніж 3 %.

Порівняння з оцінками використання засобів повітряного нападу від Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки показує відхилення лише на 1,6 % (↗ CSIS).

У випадках атак, що не дозволяють однозначно визначити кількість задіяних засобів нападу, використовувалися найнижчі очевидні показники. Частота запусків під час атак високої інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено; припускається відхилення менше ніж 5 %.

Про автора

Маркус Вельш – незалежний аналітик, кінодокументаліст і публіцист. З 2014 року М. Вельш опікується журналістикою за методом OSINT і аналізом даних, зокрема щодо російської війни проти України, щодо тем воєн і зовнішньої політики, а також щодо німецького дискурсу з цих тем.  

У співпраці з «Київським діалогом» Маркус Вельш з 2023 року проводить дослідження і панельні дискусії щодо західної санкційної політики.

З 2015 року він керує платформою даних та аналізу ↗ Perspectus Analytics.

 

Про «Київський діалог»

«Київський діалог» – це незалежна платформа громадянського суспільства, що сприяє діалогу між Україною та Німеччиною.

Заснована 2005 року як міжнародний формат конференцій із соціальної і політичної тематики, із 2014 року вона підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміцнення місцевої демократії в Україні.

З моменту повномасштабної російської агресії у 2022 році основна увага платформи приділяється суспільній стійкості, соціальній згуртованості, а також питанням безпеки, зокрема,  військовій підтримці України й західній санкційній політиці.

«Київський діалог» – це програма «Європейського обміну» (Europäischer Austausch gGmbH.)

Опубліковувач

Контакт Dr. Ян Філіпп Вьольберн
Dr. Jan Philipp Wölbern
Заступник директора Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (Київ і Харків)
jan-philipp.woelbern@kas.de +380 444927443
Контакт

Марина Мчедлешвілі

Maryna Mchedleshvili bild
Економіст з фінансової роботи та Проєктний менеджер
maryna.mchedleshvili@kas.de +380 44 4927443
Контакт

Марія Полоз

Portrait von Mariia Poloz
Проєктний менеджер
Mariia.Poloz@kas.de +380 44 4927443

comment-portlet

Коментарі

Будь ласка, зареєструйтеся, щоб коментувати.

Опубліковувач