Понеділок 22 листопада був насиченим днем для України. Президент України Віктор Янукович на щорічному саміті Україна – ЄС намагався одягти у словесну форму свої проєвропейські переконання та водночас досягти помітного прогресу в переговорах щодо політичної асоціації, вільної торгівлі та перш за все лібералізації візового режиму для українських громадян.

Поки український президент зустрічався з керівниками інституцій ЄС, у Києві на Майдані Незалежності зібралися десятки тисяч демонстрантів.

Малі та середні підприємці протестували під час наймасовіших за тривалий час демонстрацій у шосту річницю початку Помаранчевої революції проти нового податкового законодавства, яке завдасть їм чимало збитків. Це законодавство хочуть протиснути швидко й в авторитарний спосіб, майже без обговорення та залучення зацікавлених сторін. Підприємці також висловили своє невдоволення політичним стилем останніх місяців і політичним класом країни загалом.

За декілька днів до брюссельського саміту представники провідних громадських організацій України у відкритому листі до європейських інституцій вказали на порушення принципів демократії та правової держави, закликавши ЄС до захисту цих базових цінностей.

Ідеться про довіру

Останні події в Україні ставлять ЄС у багатьох аспектах перед дилемою. З одного боку, важливою є політична дієздатність, яка знову встановилася в Києві після років блокади, у багатьох технічних питаннях співпраці помітні практичні кроки. З другого боку, політичний неспокій у Києві вказує на те, що в разі так званої стабільності, яку українське керівництво вимовляє як заклинання, може йтися про ілюзію; передусім ЄС у жодному разі не повинен толерувати порушення базових демократичних принципів та обмеження свободи слова.

Для європейських інституцій на кону – довіра в очах проєвропейської більшості українських громадян та представників громадянського суспільства.

Конкурентні моделі

У конкретному випадку України чітко постає питання про привабливість ліберальної моделі розвитку ЄС. Здається, що Україна за президента Януковича стала на шлях авторитарної модернізації, яка чітко орієнтується на сусідку Росію чи такі країни, як Казахстан або ж Білорусь. ЄС у майбутньому очевидно повинен значно активніше захищати шлях економічної лібералізації при одночасному розвитку вбік демократії та правової держави, що є цілком природним для багатьох країн із перехідною економікою Центральної та Східної Європи.

При цьому немає певності, чи дає модель із політичної асоціації, поглибленої зони вільної торгівлі й діалогу про скасування віз достатньо стимулів для трансформації України в європейському сенсі, коли в видимому майбутньому перспектива членства в ЄС не обговорюватиметься. На саміті Україна – ЄС укотре стало ясно, що блок завдяки своїй політиці сусідства та ініціативі «Східного партнерства» хоч і взяв на себе більшу відповідальність за весь регіон, але володіє мізером інструментів впливу на політичний розвиток.

ЄС може вплинути на Україну насамперед переговорами щодо угоди про асоціацію та безвізового режиму. Абсолютно правильно, що ЄС не прив’язує питання візової свободи для українських громадян безпосередньо до дотримання демократичних принципів. Високі візові бар’єри для українців давно вже стали анахронізмом, і припиненням діалогу через критичні тенденції в країні було б покарано не тих, кого треба.

Рішення саміту Україна – ЄС дати Києву конкретний план підготовки до безвізового режиму можна лише вітати. Воно дає і ЄС, і українському громадянському суспільству дієвий інструмент контролю за тим, як проєвропейська риторика українського керівництва втілюватиметься в виконання сформульованих у плані умов.

Говорити про авторитарні тенденції

Надалі в переговорах щодо угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, що вже далеко зайшли, Євросоюзові слід гучніше порушувати тематику авторитарних тенденцій, вільних і чесних виборів, свободи слова, дій української служби безпеки проти опозиції та громадянського суспільства.

Економічне партнерство з ЄС у спільній зоні вільної торгівлі має обов’язково поєднуватися з виразним ціннісним партнерством. До того, як ця нова модель відносин імовірно набере чинності на саміті Україна – ЄС через рік, ЄС повинен наполягти на захисті демократичних принципів та свободи слова й не дозволити Києву відбутися самими заявами на словах.

Оригiнал матерiалу:

http://diepresse.com/home/meinung/gastkommentar/612414/Schein-und…