18-та Річна конференція Київського Діалогу - Офіс Фонду в Україні
Публічний заход
Деталі
Kateryna Protsenko
Під час проведення контрнаступу задля звільнення окупованих Росією територій річна конференція планує зосередитися на ситуації у громадянському суспільстві та у громадах в українських регіонах. Згідно з опитуваннями, саме ефективне місцеве самоврядування вважається основою загальнонаціонального спротиву. Як розвивається місцева демократія в умовах воєнного стану? Які основні виклики стоять перед критично налаштованим і активним громадянським суспільством на місцях? Які умови необхідно виконати для того, щоб громадянське суспільство України змогло відіграти конструктивну роль у цій екзистенційній для країни кризі й долучитися до відбудови, що розпочинається зараз? Який вигляд могла б мати стала концепція безпеки для прифронтових і прикордонних громад, особливо сильно уражених війною? Які виклики поруч із воєнною загрозою найсерйозніші для безпеки українських громад? І як налагоджуються відносини між громадянськими суспільствами Німеччини й України? Як розвивається співпраця в умовах війни, як долучаються до неї українські біженці, яких у Німеччині нараховується понад 1 мільйон? Де Німеччина має діяти скоріше і гнучкіше? Яким досвідом інтеграції біженців у Німеччині може скористатися українське суспільство для роботи із внутрішньо переміщеними особами всередині країни?
Будемо раді можливості присвятити два дні активним дискусіям, обміну інформацією та розбудові контактів.
програма
Четвер, 28 вересня
Вітання й відкриття конференції
16:00 | Реєстрація
16:30 – 16:45 | Вітальне слово та відкриття конференції
Ноберт Ламмерт, президент Фонду Конрада Аденауера
Штефані Шіффер, директорка ГО Європейський обмін
Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду Відродження
16:45 – 17:00 | Вступне слово
Ганна Гопко, голова правління, Громадська організація «Мережа захисту національних інтересів «АНТС», колишня голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради
17:00 – 18:30 | ПАНЕЛЬ I
ідновлення та гарантії безпеки — перспективи місцевих громад, які найбільше страждають від війни
Попри те, що триває російська війна проти України, міжнародні організації вже готуються до відновлення у майбутні мирні часи. Однак тривала безпека не відновлюється автоматично, навіть якщо Україна змусить російські окупаційні війська залишити її територію. Промислові центри України знаходяться в безпосредній близькості до Росії. Стале відновлення зруйнованих міст неможливе без надійних гарантій безпеки. Місцева демократія не може розвиватися, якщо її не захищати від агресивного втручання. Які потреби у безпеці в громадах, що знаходяться поряд з лінією фронту? Яка ситуація на місцях і яким має бути концепт сталої безпеки?
Ніко Ланге, старший співробітник Мюнхенської конференції з питань безпеки
Родеріх Кізеветер, депутат Бундестагу, Голова фракції ХДС/XCC у комітеті закордонних справ
Наталя Зубар, голова правління, Громадська організація «Інформаційний центр „Майдан Моніторинг“», Харків
Сергій Данилов, заступник директора Української асоціації близькосхідних досліджень (АМЕС)
Модератор: Вільфрід Їльге, Центр міжнародних миротворчих операцій
18:30 | Вечірній буфет
П’ятниця, 29 вересня
Презентація дослідження «Соціальна інтеграція ВПО й місцева демократія»
9:00 – 9:15 | Вітальне слово
Олексій Макеєв, Посол України в Німеччині
Тобіас Лінднер, Державний міністр Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
9:15 – 9:30 | Презентація дослідження Київського Діалогу щодо ВПО в громадах України
Олександра Койдель, київська школа економіки
Оксана Гуc, Болонський університет
9:30 – 11:00 | ПАНЕЛЬ II
Децентралізація чи Рецентралізація? Зростання місцевої демократії або повернення до центрального правління?
Дух опору та стійкості українського суспільства росте в містах і селищах по всій країні, які роблять вагомий внесок у соціальну згуртованість під час війни. Функціонуюче місцеве самоврядування постійно сприймається як ключова опора національної стійкості. Які перспективи розвитку реформ децентралізації та місцевої демократії в умовах військового часу? Що стоїть за контроверсійним Законом №5565? Яку роль відіграють державні установи – як їх можна зміцнити? Які основні виклики стоять перед активним місцевим громадянським суспільством?
Георг Мільбрадт, спеціальний посланник уряду ФРН з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні
Олена Шуляк, голова партії «Слуга Народу», голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
Яна Літвінова, начальниця Старобільської міської військової адміністрації
Зьорен Бенн, мер району Панко, міста Берлін (до квітня 2023 року), ініціатор партнерства з м. Рівне
Модерація: Міріам Космель, головна експертка, Фонд Бертельсмана, м. Ґютерсло
11:00 – 11:30 | Перерва на каву
11:30 – 13:00 | ДИСКУСІЯ У ДВОХ РОБОЧИХ ГРУПАХ
Українське та німецьке громадянське суспільство – співпраця заради ще сильнішої України?
Російська війна проти України приносить неймовірні страждання мільйонам громадян, які були змушені покинути свої домівки по всій Україні. Приблизно 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб та більше 1 мільйона українських біженців лише в Німеччині потребують термінової допомоги та підтримки в інтеграції в свої нові громади як в Україні, так і за кордоном. Водночас рівень самоорганізації українського суспільства залишається високим, а готовність сприяти відновленню України всередині країни та з-за кордону призводить до багатьох спільних ініціатив, об'єднуючи німецьких акторів громадського сектору, українську діаспору та їх партнерів в Україні. Дві робочі групи обговорять ключові теми, які є центральними для соціальної згуртованості:
A) Інтеграція через участь
Громадське залучення як внутрішньо переміщених осіб в Україні, так і біженців в Німеччині: як самоорганізація громадян може сприяти успішній інтеграції внутрішньо переміщених осіб/біженців в новому суспільстві. Виклики, досвід, найкращі приклади.
Олександра Бінерт, Альянс Українських Організацій, Берлін
Каталін Хартвіг, ProjectTogether, Берлін
Вікторія Феофілова, „Горизонт Змін“, Черкаси
Галина Балабанова, „Халабуда“, Маріуполь-Львів
(подальший список учасників формується)
Модерація: MitOst e.V.
B) Громадські рішення для соціальної та економічної стійкості
Майбутнє України також визначається соціально-економічною стійкістю. Підходи, які сприяють передачі знань на рівних та стимулюють повернення в Україну, стоять в центрі цієї робочої групи.
Руді Півко, compango e.V., Берлін
Івона Костина, Ветеран Хаб, Київ
Нетсай Ндзада, PHINEO Startups (запрошено)
Ірина Соловей, Garage Gang Kyiv (запрошено)
Оля Дятел, proto-produkciia.com
Модерація: MitOst e.V.
13:00 – 14:30 | Обідня перерва
14.30 – 16.15 | ПАНЕЛЬ III
Перетворення слабкості в силу – спільне подолання соціальних наслідків війни?
Незважаючи на нерішучість німецького уряду щодо поставки зброї та військової допомоги в перший рік війни, очікування українського суспільства від ролі Німеччини у відновленні зруйнованої країни досить високі, а довіра до солідарності найсильнішої економічної держави Європи незламна. Інтегруючи українських біженців, Німеччина відіграє двояку роль, допомагаючи людям в біді, одночасно ризикуючи закріпити відтік українських талантів. Водночас надмірна бюрократизація, повільна діджиталізація та тривалі реєстраційні процеси роблять Німеччину складним партнером у цій історичній кризовій ситуації. Де Німеччині потрібно стати швидшою, більш гнучкою? Що має зробити Україна? Які структури громадянського суспільства існують для спостереження за найбільшим європейським відновленням з часів закінчення Другої світової війни, а які необхідно створити? Потужності/ресурси?
Вступне слово: Олександра Азархіна, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (запрошено)
Мартина Богуславець, виконавча директорка Інституту законодавчих ідей
Валерій Пекар, підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи
Рейнер Перау, голова Правління Німецько-Української промислово-торговельної Палати
Робін Вагенер, депутат бундестагу, голова німецько- української парламентської групи
Модерація: Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження»
