Чотириденний Форум розпочався 3 травня 2018 року з міжнародної конференції «Україна-Білорусь: від викликів до спільних проривів», в ході якої буди окреслені актуальні проблеми і визначені перспективи українсько-білоруської співпраці як на рівні держави, так і на рівні громадянського суспільства.

Метою проекту, за словами керівника Представництва ФКА і Україні Габріеле Бауманн, стало налагодження тісних зв’язків між українським і білоруським громадянським суспільством у рамках ініціативи Східного Партнерства задля підтримки демократичного курсу та модернізації обох країн та їхнього європейського майбутнього.

На конференції виступали лідери трьох білоруських партій - партнерів Європейської народної партії (ЄНП), представники Національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства від України та Білорусі, українські дипломати, парламентарі та експерти, громадські активісти.

У першій секції виступили депутат ВРУ Борис Тарасюк, Віталій Римашевський (Білоруська християнська партія), Володимир Шкуров (МЗС України), Вадим Трюхан (Європейський рух України), Юрій Губаревич (Рух за Свободу) та Анатолій Лебедько (Об’єднана громадянська партія), модерував дискусію Ігор Когут, Співголова Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства у 2012р.

Нижче пропонуємо Вашій увазі вибрані тези, що прозвучали у виступах спікерів.

Наразі відносини України й Білорусі на державному рівні характеризуються певною відстороненістю з огляду на членство Білорусі в економічних і безпекових союзах із Російською Федерацією, практичною відсутністю міжпарламентської співпраці (Борис Тарасюк), і, не в останню чергу, затьмарюються численними взаємними стереотипами, що підживлюються російською пропагандою (Юрій Губаревич). Проте з початком російської агресії проти України, як зазначив Віталій Римашевський, у Білорусі відбулися незначні позитивні зрушення в напрямку лібералізації культурної і освітньої сфер. Влада починає дослухатися до рекомендацій незалежних демократичних аналітичних центрів під час формування державних стратегій. Такі зміни спонукають громадянське суспільство Білорусі переймати успішний досвід інших країн Східного Партнерства, насамперед, України та активніше працювати над розвитком демократії та над підтримкою проєвропейського вектору розвитку власної держави.

Білоруські учасники висловлювали вдячність українській стороні за відкритість щодо обміну досвідом реформування та надання освітніх можливостей білорусам, а також закликали до необхідності «демократичної експансії», що було охарактеризовано Послом Романом Безсмертним як «обов’язок України». Анатолій Лебедько подав пропозицію щодо створення у Верховній Раді депутатської групи «За європейську Білорусь» за аналогією з групою підтримки «За демократичну Білорусь» у литовському Сеймі. Ця ідея була схвально сприйнята очільниками Комітету у закордонних справах ВРУ Ганною Гопко та Борисом Тарасюком.

Загалом більшість учасників дійшла спільної думки, що і Україні, і Білорусі слід переходити від здебільшого реактивної політики до проактивної і разом лобіювати спільні інтереси у Брюсселі.

Друга секція конференції була присвячена обговоренню стану співпраці неурядових організацій в рамках Східного Парнерства і окресленню спільних пріоритетів, у ній взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол України у Білорусі 2010-11 рр. Роман Безсмертний, представники Національних платформ Форуму громадянського суспільства СхП від Білорусі – Ніколай Кванталіані та від України – Юрій Вдовенко, Павло Жовніренко (Центр стратегічних досліджень, Київ), Пьотр Рудковскій (Білоруський інститут стратегічних досліджень), Дмітрій Кухлей (Інститут демократії і соціального ринку у Білорусі та Східній Європі) та координатор РГ1 української НП Форуму ГС СхП Віталій Мартинюк в ролі модератора.

Білоруське громадянське суспільство набуло, на думку Ніколая Кванталіані, стрімкого розвитку потягом останніх 2 років, і зараз відзначається високим рівнем експертності і готовності брати участь у реформуванні законодавства, щойно така можливість з’явиться. В цьому плані білоруси активно переймають український досвід участі громадянського суспільства у просуванні реформ і намагаються застосовувати його у себе, зіштовхуючись, на жаль, із неготовністю влади до відкритого діалогу . Така доля спіткала, наприклад, білоруську ініціативу «Уряд для народу», що була створена на зразок українського об’єднання «Реанімаційний пакет реформ». Пьотр Рудковскій (БІСД) подав детальний аналіз структури білоруського громадянського суспільства, у якому, на відміну від українського, частка якісних аналітичних центрів є незначною. Це призводить до розмивання ідентичності досліджень і розмноження «аналітичних фастфудів».

На думку співорганізатора Форуму Дмітра Кухлея, офіційно проголошений курс на «прагматичну співпрацю з ЄС» не є оптимальним для Білорусі, позаяк декларує відмову від прийняття європейських цінностей, від суспільної трансформації, зосереджуючись лише на економічних вигодах. Також не варто забувати, що громадянське суспільство й офіційний Мінськ часто мають досить різне бачення пріоритетів співпраці в рамках СхП.

Наприкінці заходу модератор 2-ї секції Віталій Мартинюк за результатами дискусії сформулював наступні перспективні напрямки українсько-білоруської співпраці на рівні громадянського суспільства:

• спільне подолання конфлікту (розриву в баченні) між владою та громадянським суспільством у реалізації європейської перспективи України та Білорусі;
• регулярний обмін досвідом у СхП (20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020р., Індекс СхП);
• транскордонне співробітництво та регіональний діалог;
• співпраця аналітичних центрів;
• співпраця медійників для протидії російській пропаганді;
• збереження незалежності громадського сектору, недопущення його потрапляння під контроль влади.

Наступні три дні Форум продовжувався у форматі семінару. Учасники зустрілися з Ганною Гопко, ознайомилися з роботою громадського об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» і Солом’янської РДА, дізналися про актуальний стан і перешкоди для реалізації Угоди про асоціацію Україна-ЄС від Люби Акуленко (Український центр європейської політики) та складові успішного економічного зростання від майстра стратегій Павла Шеремети (proryv.in.ua, Міністр економіки України, 2014). Широке обговорення викликали презентації Валентина Краснопьорова (Сильні громади Донбасу) та Ескендера Барієва (Кримськотатарський ресурсний центр) щодо причин порушення територіальної цілісності України та рецептів її відновлення, а також реалізація реформи децентралізації в Україні від Вадима Шебанова.

Програма включала інтерактивні комунікаційні тренінги «Мистецтво перемовин: особливості та технології» від Катерини Петренко та «Ведення дискусії у агресивному середовищі» від Яніни Соколовської, а також теоретичний і практичній модулі щодо планування та реалізації проектів в рамках СхП та прикордонної співпраці від Галини Литвин (Єврорегіон «Карпати»).

Ми сподіваємось, що учасники Форуму поглибили своє розуміння ролі громадянського суспільства у процесах реформування та модернізації країни, розширили горизонти, отримали практичний досвід написання спільних проектів та знайшли майбутніх партнерів для їх реалізації.

Дякуємо учасниками, спікерам, тренерам та партнерам за відкритість, високий рівень дискусії та організації Форуму!