КОНТЕКСТ
- У жовтні ситуація в повітряній війні проти України значно погіршилася. Зараз Росія застосовує модифіковану концепцію атак, спрямовуючи удари передусім на енергетичну інфраструктуру. Застосувавши меншу кількість дронів, але більше ракет, у жовтні вона завдала найбільших руйнувань за поточний рік.
- Під час атак, здійснених на українські міста й цивільні об'єкти в жовтні, РФ використала 5 298 дронів (-6 %), 162 крилатих ракети (+4 %) і 108 балістичних ракет (+240 %). Збільшити застосування дронів упродовж останніх трьох місяців Росія не змогла.
- Рівень перехоплення дронів знизився до 80 % (вересень: 87 %), що є найгіршим показником з початку 2024 року. Рівень перехоплення балістичних ракет залишається всього лише на рівні бл. 15 % (влітку він становив 40-50 %). Рівень перехоплення крилатих ракет становить бл. 75 %.
- У жовтні не вдалося перехопити 1 213 засоби повітряного нападу, що є надзвичайним зростанням цього показника впродовж року (у лютому він становив 145 одиниць). Кількість неперехоплених засобів із вибуховим спорядженням за минулий місяць подвоїлася, що все більше дошкуляє українській протиповітряній обороні. Це тривожний сигнал, що свідчить про необхідність посилення підтримки ППО у складніших умовах.
- Атаки на енергетичну інфраструктуру набули нового виміру. Було знищено 60 % потужностей із видобутку українського природного газу. Після цілеспрямованих атак на електромережу терміново потрібне обладнання для її ремонту, передусім – розподільчих і передавальних мереж.
- Росія і надалі цілеспрямовано здійснює напади на цивільне населення і важливі цивільні об'єкти, зокрема – на пологові будинки й дитячі садки. Також були пошкоджені зовнішні лінії аварійного електропостачання атомних електростанцій.
- Москва експериментує з модифікованими термобаричними та напалмоподібними вибуховими пристроями для дронів «Шахед». Це може призвести до значно більших збитків і жертв серед цивільного населення.
- Витік інформації про російські закупівлі свідчить про збільшення порівняно з минулим роком замовлень РФ на крилаті й балістичні ракети. Це становить загрозу і для інших країн Європи. Розбудова військового аеродрому «Енгельс-2» свідчить про підготовку до розширення повітряної війни проти України.
- Тому існує гостра необхідність у посиленій підтримці повітряної оборони України, особливо в галузі протидії дронам. У коротко- та середньостроковій перспективі партнери України мали б значно збільшити інвестиції в наукові дослідження та розробки в Україні.
- Німеччині також необхідно мати комплексну стратегію економічного, технологічного та промислового розвитку, що відповідала б сценаріям загроз і забезпечила б стримування Росії.
СИТУАЦІЯ В ЖОВТНІ. АНАЛІЗ І ТЕНДЕНЦІЇ
У жовтні ситуація в Україні значно погіршилася. Росії дедалі частіше вдається обходити українську протиповітряну оборону й завдавати шкоди критично важливій інфраструктурі.
У жовтні російська армія запустила проти українських міст і цивільних об'єктів 5 298 дронів, що в середньому становило 170 дронів на ніч (на 6 % менше, ніж у попередньому місяці – 5 635; максимальний показник був зареєстрований у липні і становив майже 6 300 одиниць). Тобто починаючи із серпня кількість дронів, що використовуються Росією, дещо зменшується – імовірно, через те, що РФ не може виконати своїх планів щодо виробництва дронів великого радіусу дії (див. Монітор VIII). Близько 40 % дронів, використаних у жовтні, були дронами-приманками (передусім типу «Гербера»).
Комбіновані атаки великої інтенсивності
Водночас Росія намагається виснажити українську протиповітряну оборону за допомогою комбінованих дронових і ракетних атак великої інтенсивності, із наближенням зими все частіше спрямовуючи їх на невеликі енергетичні об'єкти регіонального значення. У ніч на 30 жовтня було зареєстровано третій за інтенсивністю напад упродовж однієї ночі з початку війни, у якому було задіяно 705 засобів повітряних атак (з них 653 дрони). Максимальний показник був зафіксований 7 вересня 2025 року — 823 засоби повітряного нападу, із них 810 дронів).
Під час таких атак одночасно і з декількох напрямків випускаються ракети та дрони, що спрямовуються на різні цілі, а дрони-приманки паралельно відволікають увагу ППО. Часто вони летять над густонаселеними районами, що значно ускладнює їхнє безпечне перехоплення. Крім того, російська армія оптимізувала час своїх атак, постійно збираючи інформацію про розташування українських систем протиповітряної оборони, а також про час їх перезарядки та підготовки (↗ RBC, 7.10.2025).
Зменшення рівня перехоплень
У зв’язку із цим упродовж року значно зросла кількість неперехоплених БпЛО. У жовтні не вдалося збити 1 077 дронів, у лютому цей показник становив трохи менше ніж 100 одиниць. У жовтні відсоток перехоплених дронів знизився до 80 % (у вересні — 87 %), це був найгірший показник із початку 2024 року, коли українська протиповітряна оборона мала серйозні проблемами з постачанням.
Крім того, усе частіше використовуються ракети, що мають значно більшу руйнівну силу, ніж дрони. Крім 162 крилатих ракет (+ 4 %), у жовтні було зафіксовано 108 балістичних ракет – утричі більше, ніж у попередньому місяці (+240 %).
Середній рівень перехоплення балістичних ракет (типу «Іскандер-М» і «Кинджал») із вересня знизився з дуже хорошого показника влітку (40–50 %) до менше ніж 20 %. У жовтні цей показник залишався на рівні приблизно 15 %, а це означає, що ракети цього типу завдають дедалі більшої шкоди. Загалом у жовтні не було перехоплено 1 213 ракет. У лютому 2025 року було лише 145 неперехоплених ракет.
Графік 1. Рівень перехоплення російських засобів повітряного нападу
Удвічі більша руйнівна сила
Кількість неперехоплених об’єктів із вибуховим спорядженям у жовтні подвоїлася. Тільки по балістичних ракетах типу «Іскандер-М/KN23» не було перехоплено близько 34 500 кг вибухівки. Зі зниженням рівня перехоплення дрони також продемонстрували значно більший руйнівний потенціал, ніж у попередньому місяці (+50 %), хоча їх і використовували менше. Загалом у жовтні 41 200 кг неперехоплених вибухових зарядів припадало на балістичні ракети, 20 500 кг – на крилаті ракети і 32 000 кг – на дрони.
Графік 2. Кількість неперехопленої вибухівки за видами засобів повітряного нападу (балістичні, крилаті ракети, дрони)
Атаки на цивільне населення
6 жовтня відбулася атака дронів на пологовий будинок у Сумській області (↗ RFERL, 6.10.2025), 22 жовтня – на дитячий садок у Харкові, у якому перебували 30 дітей (↗ Суспільне, 22.10.2025).
Поблизу лінії фронту російські війська часто без розбору атакують як військові, так і цивільні транспортні засоби, ускладнюючи тим самим надання медичної допомоги та евакуацію людей із небезпечних місць. Іноді після авіаударів ворожі дрони ще протягом годин кружляють над атакованими містами, щоб відлякати рятувальників. 17 жовтня в Херсоні пожежники піддалися цілеспрямованому повторному удару (так званому double-tap strike), коли гасили пожежу після атаки дронів (↗ Суспільне, 17.10.2025).
Під прицілом – Північний Схід
У жовтні місто Харків і прилеглі райони майже щодня піддавалися повітряним ударам. Помітно посилилися атаки на Чернігівську область. На початку місяця там було помічено збільшення кількості російських розвідувальних польотів, хоча бойових дій і не велося (↗ Суспільне, 9.10.2025). Пізніше енергетична інфраструктура в цьому регіоні зазнала масованих атак. Як і у вересні, серйозно постраждала територія навколо Дніпра, а також Київська, Сумська і Запорізька області.
Графік 3. Кількість днів із повідомленнями про пошкодження за регіонами, жовтень 2025 р.
Новий вимір атак на енергетичну інфраструктуру й наслідки
У жовтні російське керівництво ще цілеспрямованіше зосередилося на руйнуванні газосховищ, електростанцій і енергетичної інфраструктури. При цьому все частіше здійснюються атаки на регіональні енергопостачальні компанії, адже вони менше захищені, ніж великі державні оператори електромереж.
Так, 3 жовтня під час атак на Харківську й Полтавську області було знищено близько 60 % потужностей із видобутку природного газу в Україні. Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький назвав це «наймасштабнішою і найагресивнішою атакою з початку широкомасштабного вторгнення». Він наголосив, що зараз існує нагальна потреба в додаткових матеріалах для проведення ремонту, передусім – розподільчих і передавальних мереж. Метою уряду є створення «стратегічного резерву цього обладнання» (↗ FT, 9.10.2025).
На відміну від попередніх років, 2025 року Україна імпортувала величезні обсяги газу. У першому півріччі вона закупила 2,3 млрд кубометрів газу на суму 1 млрд євро, тобто майже у 20 разів більше, ніж за той самий період 2024 року – 0,12 млрд кубометрів (↗ energy-map, 29.10.2025).
Інформаційне агентство Bloomberg вважає, що взимку 2025/2026 рр. Україна витратить близько 1,9 млрд євро на додаткові імпортні поставки газу, тобто придбає 4,4 млрд додаткових кубометрів газу. Це становить приблизно 20 % її річного споживання. Багато що залежить від того, як швидко можна буде відремонтувати пошкоджену інфраструктуру, необхідні ремонтні роботи коштуватимуть близько 750 млн євро (↗ Bloomberg 9.10.2025).
10 жовтня російські ВПС здійснили одну з найбільших атак цього року на українські електростанції. Крім теплових електростанцій, були пошкоджені гідроелектростанції та підстанції, що спричинило тривалі відключення електроенергії у восьми регіонах (↗ OSW, 14.10.2025). Із лютого 2022 року теплові електростанції приватного виробника електроенергії ДТЕК зазнали понад 200 атак. Восени цього року російська армія цілеспрямованіше, ніж раніше, атакувала також вітроелектростанції, трансформатори й вузли мереж.
Загроза ядерній безпеці
Відключення електроенергії являє собою загрозу і для ядерної безпеки. Запорізька АЕС, як і раніше, повністю залежить від аварійного електропостачання. Адміністрація АЕС і НЕК «Укренерго» готові відремонтувати необхідні лінії електропередач. Однак тривалі бойові дії не завжди дозволяють робити це. На початку жовтня на колишній Чорнобильській АЕС сталося відключення електроенергії в новій захисній оболонці навколо енергоблоку, що зазнав аварії 1986 року. Причиною цього стали пошкодження після російських атак підстанції у Славутичі (↗ Dixi Group, 6.10.2025).
Технічний розвиток підвищує небезпеку
Стрімкий розвиток технологій, насамперед у сфері безпілотних літальних апаратів, кардинально змінює ведення війни. Тактичне використання безпілотників на передовій та атаки на стратегічні об'єкти, інфраструктуру і міста дедалі частіше здійснюються паралельно. Це значно підвищує небезпеку для цивільного населення.
Прикладом цього є інтеграція оптоволоконної технології в недорогі моделі на кшталт російського дрона «Молнія» або управління літаючими ретрансляційними станціями (так званими «материнськими» БпЛА). Оптоволоконні дрони з функцією ретранслятора вчетверо збільшують радіус дії тактичної зброї Росії і загрожують цілям, що лежать далеко за лінією фронту (↗ ISW, 9.10.2025).
Тим часом як Росія, так і Україна використовують дрони дальнього радіусу дії для встановлення мін у прифронтових районах, а російська армія з літа все частіше застосовує безпілотники «Шахед» для здійснення систематичних атак на логістичні ланцюжки, на українських пілотів БпЛА, а також на цілі квартали будинків у тилу (↗ Kyiv Independent, 8.10.2025).
Російські збройні сили продовжують модернізувати дрони типу «Герань-2». За допомогою камер нічного бачення і радіоуправління в жовтні вони змогли ефективніше, ніж до цього, атакувати залізничну інфраструктуру України.
Критичним є нещодавно помічене «озброєння» дронів високовибуховими осколковими боєголовками. Інші оснащені особливо небезпечними термобаричними боєголовками, а також спеціальними датчиками, які дозволяють точніше здійснювати вибухи над певним місцем (↗ Мілітарний, 7.10.2025). Крім того, були виявлені дрони «Шахед» , які містили схожі на напалм паливні матеріали, а також вибухові суміші, що викликають температуру до 3 500 градусів Цельсія. Це свідчить про те, що Москва експериментує з новими боєголовками (↗ Kyivpost, 9.10.2025).
Модернізовані планерні бомби дальнього радіусу дії
У жовтні було здійснено кілька атак з використанням керованих авіабомб, які мали радіус дії, значно більший за 90 кілометрів, що досі вважався їхньою максимальною дальністю ураження. За даними України, модифіковані керовані авіабомби були використані під час атак на Полтавську, Харківську та Миколаївську області. Деякі нові моделі мали дальність дії від 100 до 180 кілометрів, а їхнє вибухове спорядження було зменшено до 100 кілограмів (↗ ISW, 24.10.2025). У нового типу керованих авіабомб, схожих скоріше на крилаті ракети, було зафіксовано дальність польоту навіть до 193 км. І хоча такі модифіковані бомби легше збивати, усе ж таки вони можуть досягати віддалених від фронту міст, які досі не зазнавали таких атак (↗ Don's Weekly, 27.10.2025).
Контекст. Перспективи повітряної війни
Зростання витрат на виробництво зброї в Росії
У жовтні український інтернет-портал «Мілітарний» опублікував дані із секретних документів Міністерства оборони РФ про закупівлі. Вони вперше дозволяють точніше оцінити обсяги й вартість закупівель ракет Росією.
Згідно з цими даними, 2025 року російська армія замовила більше крилатих і балістичних ракет, ніж у попередньому році. Замовлення поточного року становлять 170 одиниць цієї зброї на місяць. Ця цифра нижча за раніше передбачувані виробничі потужності Росії, які становили від 200 до 250 одиниць на місяць (див. ↗ Монітор VIII).
Виробництво ракет для Росії значно подорожчало. Наприклад, крилата ракета Х-101, що раніше коштувала 1 млн євро, зараз коштує майже 2,1 мільйони. Згідно з витоками інформації, за останні два роки Росія замовила балістичних ракет на суму близько 450 млрд рублів (4,8 млрд євро) та крилатих ракет на суму близько 380 млрд рублів (4 млрд євро).
У 2025 році Росія значно збільшила свої замовлення на ракети, що відіграють вирішальну роль у повітряній війні. Це «Іскандер-М» (на 9 % більше ніж у 2024 році), Х-101 (+ 39 %) і «Кинджал» (+ 225 %) (↗ Мілітарний, 23.10.2025). Згідно з опублікованими документами, за останні два роки Кремль інвестував близько 800 мільярдів рублів (8,7 мільярди євро) у придбання цієї наступальної зброї.
Загроза для країн НАТО
Цифри говорять про те, що передусім загроза балістичних ракет зростає для країн так званого східного флангу НАТО. Незалежно від обсягів наявних стратегічних залишків, тільки 2025 року Росія отримає понад 880 балістичних ракет («Кинджал», «Циркон» і «Іскандер-М»), які вона зможе використовувати або для війни проти України, або для інших майбутніх конфліктів.
Крім того, російські військові, очевидно, замовили модернізовану версію крилатої ракети типу «Іскандер-К» із дальністю польоту понад 2 000 кілометрів. У рамках «проєкту ракет дальнього радіусу дії „Іскандер-1000“» також було замовлено нову модель ракет «Іскандер-М» (9М723-2), які можуть досягати цілей за межами України. Для європейських країн НАТО, які не мають достатньої кількості відповідних ракет-перехоплювачів (див. ↗ Монітор VIII) зростає ризик шантажу з боку Росії.
Росія розбудовує важливий військовий аеропорт
Українська військова розвідка ГУР повідомляє, що зараз Росія розбудовує військовий аеродром «Енгельс-2» у Саратовській області. Супутникові знімки показують, що там створюються нові стоянки для бойових літаків-бомбардувальників типів Ту-95МС, Ту-160, Су-34 і Су-25. Це викликає побоювання щодо розширення повітряної війни, оскільки з аеропорту «Енгельс-2» вилітають стратегічні бомбардувальники, що несуть крилаті ракети для їхнього подальшого застосування (↗ Aratta, 17.10. 2025).
Telegram-Kanal ↗ Aratta, 17.10. 2025
Нанесення ударів великої дальності «Томагавками»
Для того, щоб ефективно протидіяти цій підвищеній загрозі для українських міст та інфраструктури, недостатньо лише перехоплювати задіяні крилаті ракети. Цільові удари по російських військових аеродромах, заводах із виробництва озброєнь і компаніях-постачальницях ще серйозніше послабили б російську здатність до нападу та краще захистили б Україну. Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що за допомогою американських ракет «Томагавк» українська армія могла б завдати значної шкоди військовим об'єктам, розташованим глибоко в тилу Російської Федерації, наприклад, заводу з виробництва дронів у спеціальній економічній зоні «Алабуга» (див. ↗ Монітор VIII) або авіабазі «Енгельс-2» (↗ ISW, 17.10.2025), і таким чином ефективно протистояти атакам.
↗ ISW, 17.10.2025.
Утім, залишається незрозумілим, чи справді адміністрація США поставить Україні ракети «Томагавк» і чи буде достатньо наземних пускових установок, наголошує експерт із повітряної війни Том Купер. Він також зазначає, що зараз лише кілька українських ракет здатні прорвати російський протиповітряний захист і що Україні потрібні власні БпЛА наземного базування або балістичні ракети, аби досягти більшого успіху. Однак у найближчому майбутньому вони навряд чи з’являться (↗ Tom Cooper, 14.10.2025). Крилаті ракети типу «Фламінго» українського виробництва ще мають продемонструвати свою точність і дальність польоту (↗ Don's Weekly, 27.10.2025).
У короткостроковій перспективі українська армія потребує більше сучасного наступального озброєння із західних запасів, щоб виводити з ладу радіолокаційні системи й установки ППО, що дозволить Україні ефективніше атакувати російські військові заводи та аеропорти (див. ↗ Монітор VIII). Україна терміново потребує систем, які німецький уряд також планує придбати для Бундесверу, наприклад, систему «Типтон» для запкуску «Томагавків» або «Таурус» без американських двигунів, а також інші типи крилатих ракет (↗ Missile Matters, 2.11.2025).
Нагальна потреба в діях
Підтримка протиповітряної оборони
Для ефективного покращення захисту України від російських повітряних атак необхідно значно підвищити рівень підтримки в усіх сферах. Нагально необхідним є збільшення закупівель американських систем Patriot і ракет PAC-3 (див. ↗ Монітор VIII) для протидії балістичним ракетам. Без них Росія може й надалі систематично атакувати та виводити з ладу енергетичну інфраструктуру України. Додаткові винщувачі-перехоплювачі й системи ППО покращують захист від крилатих ракет, про що свідчать поліпшені показники перехоплень до середини цього року.
Найбільшим викликом залишається адаптація до нових російських атак за допомогою дронів. У короткостроковій перспективі необхідно ще швидше надати Україні високоенергетичну зброю (directed-energy weapons, DEW), що зараз проходить випробування, невеликі системи протиповітряної оборони (Surface to Air Missiles, SAMs), що розробляються сьогодні в Латвії, або наявні 70-міліметрові системи керованих ракет «повітря-земля» (↗ ESD, 22.9.2025). У середньостроковій перспективі необхідно розробити та інтегрувати економічно стійкі системи, витрати на виробництво яких у довгостроковій перспективі зможуть конкурувати з порівняно дешевими російськими дронами.
За словами президента Зеленського, нині Україна збільшує виробництво власних ракет-перехоплювачів, зокрема моделей із системою наведення, тож у листопаді можна буде розраховувати на 500-800 таких ракет на день (↗ Суспільне, 28.10.2025). Однак навіть такої кількості недостатньо. Україна потребує додаткового озброєння, яке вже довело свою ефективність у боротьбі проти російських дронів дальнього радіусу дії. Це мобільні системи протиповітряної оборони на кшталт Skyranger або Gepard із відповідним боєзапасом, додаткові винищувачі F-16 та інші винищувачі-перехоплювачі. Навіть прості літаки та вертольоти, оснащені бортовими гарматами, уже зараз успішно використовуються в протиповітряній обороні. Крім того, необхідно значно збільшити та прискорити розробку й виробництво українських дронів-перехоплювачів за допомогою західних ноу-хау й капіталу.
Проте українці вважають, що головна проблема полягає не у виробництві озброєть, а в підготовці персоналу. Пілоти повинні вміти управляти системами, які постійно адаптуються до нових російських видів атак. Це виклик, який НАТО й досі недооцінює. Ще в мирний час необхідно підготувати три-чотири тисячі пілотів дронів, щоб у разі оборони можна було поповнити персонал, який зміг би протистояти масштабам російської війни з використанням дронів.
Варто виходити з того, що Росія продовжить розширювати повітряну війну. Тому західні країни, що підтримують Україну, повинні розробити військові стратегії для полегшення її становища, самих лише санкцій для цього недостатньо. Пропозиції щодо створення безполітної зони (NFZ) та європейської співпраці в галузі повітряної оборони ми представляли в останньому випуску (див. ↗ Моніторr IX).
Економічні можливості стримування та інновації
Прорив української оборони або навіть перемога Росії в Україні поставили б Європу не тільки перед проблемами безпеки. Інститут світової економіки (IfW, м. Кіль) ще 2024 року попереджав про економічні наслідки й величезні потоки біженців, що великою мірою торкнуться Німеччини (див. ↗ Монітор III).
Керівник Інституту світової економіки Моріц Шуларік і співробітник Стенфордського університету Ніл Фергюсон у своїй нещодавній статті в газеті «Франкфуртер Алльгемайне Цайтунг» (FAZ) критикують «озброєння по-німецьки». Попри те, що німецькі системи на кшталт IRIS-T відіграють вирішальну роль у протиповітряній обороні, у планах Німеччині й досі не передбачається її виробництво у промислових масштабах. Виробництво деяких видів озброєнь в Росії лише за один квартал перевищує наявні запаси Бундесверу, наголошують експерти.
У разі, якщо до кінця року Україна так і не дочекається поставок із США, заповнювати прогалину доведеться Європі. Німеччина – єдина країна в Європі, яка має «фіскальний простір для маневру та промислову базу» (↗ FAZ, 4.11.2025), аби забезпечити достатній виробничий потенціал на випадок оборони, але їй бракує економічної і промислової стратегії.
Фергюсон і Шуларік закликають до промислового випуску озброєнь шляхом інвестицій у виробничі потужності, створення виробничих кластерів із автомобільною промисловістю, укладення спеціальних договорів на випадок оборони та впровадження «стратегії високих технологій» для інвестицій у наукові дослідження і розробки в оборонній сфері, що забезпечить і побічні ефекти для цивільної економіки, а також політичну координацію військового планування і промислової політики за допомогою «Оборонної промислової ради» (Defence Industrial Board).
Успіх цієї стратегії не тільки гарантував би «економічну можливість стримування» в Європі, а і створив би потенціал в інших економічних галузях і зміцнив технологічну та промислову базу Європи (↗ FAZ, 4.11.2025).
Вчитися у лідера інновацій
Україна напрочуд швидко розбудувала свою оборонну промисловість, особливо в галузі найсучасніших технологій, наголошується в останньому дослідженні Джеймстаунського фонду. Але йдеться також і про питання організації. Такі платформи, як Brave1 і Defense City, що об'єднують західних партнерів із українськими виробниками, реструктурували оборонний сектор (↗ Jamestown Foundation, 5.10.2025). Інновації в галузі програмного забезпечення України приносять користь і збройним силам Німеччини й НАТО, а без даних із України сьогодні не обходиться жодне американське оборонне підприємство. Україна стає не тільки «столицею дронів» світу, а й дедалі більше місцем навчання і незамінним центром взаємодії у розробці ШІ.
Аналітик Бенджамін Кук підкреслює, що секрет успіху України полягає не у виробництві дронів або їхньому швидкому розвитку. «Це зворотний зв'язок. Це швидкий, ітеративний підхід до помилок, з якого Заходу обов'язково треба вчитися (...), аби не пасти задніх».
Така інноваційна швидкість України, особливо в розробці дронів і в радіоелектронній боротьбі (Electronic Warfare, EW), в довгостроковій перспективі перевершить російську систему озброєння, розробка та впровадження якої в деяких випадках потребує років. До цього додається політичний капітал, який Україна накопичує як лідер інновацій у сфері оборони. Це усвідомлюють і представники НАТО, наголошує Бенджамін Кук: «Вони повинні вчитися в України, якщо не хочуть втрачати людські життя в наступному конфлікті» (↗ Cook, 31.10.2025)
Україна виграє від наявності активного громадянського суспільства, яке підтримує реформи й інновації в оборонному секторі. Таких успішних структур немає в західних країнах, особливо в Німеччині.
Вирішальним залишається питання, чи отримає Україна достатньо коштів, щоб вистояти в умовах загострення повітряної війні й ситуації на фронті. Висновки команди моніторингової групи в Києві свідчать про те, що наразі найбільше бракує інвестицій у наукові дослідження і розробки. Німеччині та Європі час продемонструвати, що вони готові значно більше інвестувати в мир і безпеку на нашому континенті.
Kyiv Dialogue
Метод
База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW) Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних Сил ЗСУ (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025)
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025).
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Завдяки даним, зібраним упродовж більше 38 місяців, а також аналізу більше ніж 64 300 атак можна виявити наявні тенденції.
Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.
Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).
Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.
Про автора
Маркус Вельш – незалежний аналітик, кінодокументаліст і публіцист. З 2014 року М. Вельш опікується журналістикою за методом OSINT і аналізом даних, зокрема щодо російської війни проти України, щодо тем воєн і зовнішньої політики, а також щодо німецького дискурсу з цих тем.
У співпраці з «Київським діалогом» Маркус Вельш з 2023 року проводить дослідження і панельні дискусії щодо західної санкційної політики.
З 2015 року він керує платформою даних та аналізу ↗ Perspectus Analytics.
Про «Київський діалог»
«Київський діалог» – це незалежна платформа громадянського суспільства, що сприяє діалогу між Україною та Німеччиною.
Заснована 2005 року як міжнародний формат конференцій із соціальної і політичної тематики, із 2014 року вона підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміцнення місцевої демократії в Україні.
З моменту повномасштабної російської агресії у 2022 році основна увага платформи приділяється суспільній стійкості, соціальній згуртованості, а також питанням безпеки, зокрема, військовій підтримці України й західній санкційній політиці.
«Київський діалог» – це програма «Європейського обміну» (Europäischer Austausch gGmbH.).
КОНТАКТ
Київський діалог
c/o Europäischer Austausch gGmbH
Erkelenzdamm 59, 10999 Berlin
+49 30 616 71 464-0
info@kyiv-dialogue.org
www.kyiv-dialogue.org
Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні
Вул. Академіка Богомольця, 5, оф. 1, 01024 м. Київ / Україна
+38 044 4927443 office.kyiv@kas.de
www.kas.de/de/web/ukraine
Будь ласка, зареєструйтеся, щоб коментувати.