У книзі представлено результати соціологічного дослідження із застосуванням якісних методів соціології, яке дозволило зануритися в життєві світи висококваліфікованих українських трудових мігрантів у Німеччині та в Польщі.

Основна дослідницька ідея — розгляд у єдності мотивів переїзду в іншу країну й мотивів повернення висококваліфікованих українських фахівців-мігрантів. Було розроблено інструментарій та проведено 24 інтерв’ю: з них 12 у Німеччині (Мюнхен) і 12 у Польщі (Вроцлав, Краків) у період з 22 жовтня 2019 року
до 8 січня 2020 року.

Унікальність дослідницької ситуації, що створює додаткову цінність для отриманих матеріалів, полягає в тому, що самі автори наразі мають статус, близький до статусу інформантів. Автори книги — висококваліфіковані українські фахівці, які проживають в Німеччині та Польщі.

ОКСАНА ДАНИЛЕНКО: «Ніколи не планувала жити в Польщі, але майже півроку тому, восени 2019 року, несподівано переїхала разом із чоловіком, якого запросила на роботу до Польщі IT-компанія. Я почала вивчати польську мову, хоча понад 40 років вивчаю і застосовую німецьку мову: це для мене і хобі, і засіб освоєння новітніх досягнень у сфері якісних методів соціології в Німеччині, засіб комунікації з німецькими друзями й колегами. Приблизно два роки тому, коли ще не планувався переїзд до Польщі, я прийняла рішення сконцентруватися на дослідницькій, а не викладацькій роботі, а також реалізовувати проєкти, що мають практичне значення. Соціологію ніколи не відокремлювала й не відокремлюю від свого життя — це не просто хобі, це більше, ніж хобі, це справа життя, це інструмент, який дозволяє осмислити виклики, що стоять і перед індивідом, і перед суспільством. Тому цілком закономірно виникла ідея реалізувати цей проєкт і перетворити виклик, що виник у біографічній ситуації, на дослідницьку можливість. І я дуже вдячна фонду Конрада Аденауера, який дав цій ідеї крила, підтримавши дослідницький проєкт».

ТЕТЯНА ПАНЧЕНКО: «За моїми відчуттями, я в минулому житті — професор Харківського університету, а в теперішньому — дружина висококваліфікованого IT-фахівця, якого запросили на роботу до Німеччини, мама трьох дітей, але все ще соціолог, політолог і дослідник. Завжди багато подорожувала, але ніколи не хотіла жити за кордоном. Після академічного стажування в Берліні погодилася на вмовляння чоловіка спробувати, і сім’я наприкінці 2014 року переїхала до Мюнхена. У Німеччині хотіла почати свій академічний шлях знову й працювати в німецькому університеті, але поки не склалося — вчила нову для себе мову й підтримувала сім’ю. На професійному шляху все ще багато труднощів, але з’явилися нові інтереси й захоплення, відкрилися нові можливості. Цей проєкт — одна з таких можливостей спробувати себе в новому амплуа соціолога-якісника й розширити свої наукові інтереси дослідженнями міграції. Дуже вдячна Оксані Даниленко й фонду Конрада Аденауера за цю унікальну можливість».