ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
У фокусі діяльності ICES перебуває розробка нової концепції Центральної Європи із місцем України в ній, що передбачає постійний діалог із нашими центральноєвропейськими сусідками та мультикультурними регіонами України, де проживають відповідні національні спільноти. Поряд із Закарпаттям і Одещиною Буковина є пограниччям, яке століттями було і залишається домом для багатьох культур і ідентичностей. Завдяки таким діалоговим форматам організатори мають на меті сприяти європейській інтеграції України через порозуміння і побудову добросусідських відносин із країнами Центральної Європи та зміцнення ролі громадянськго суспільства в підтримці демократії.
Форум задуманий як майданчик для діалогу між владою, експертами та громадськістю, метою якого є обговорення проблем і напрацювання рішень для розвитку регіону і його активне включення у процеси євроінтеграції. Важливим є залучення колег і партнерів з-за кордону для обміну думками, досвідом і подолання стереотипів, часто нав’язаних ворожою пропагандою.
Гостей форуму привітала регіональна координаторка ICES у Чернівцях Лілія Шутяк, яка також виступила модераторкою другої панельної дискусії під назвою «Буковина зсередини: як різноманіття формує розвиток і стійкість регіону».
Першим пунктом програми стала промова спеціального гостя Павла Клімкіна, міністра закордонних справ 2014-2019 рр. Дипломат говорив про роль Центральної Європи в історичній перспективі і сьогодні та відзначав унікальну особливість українського суспільства – його горизонтальність. Саме горизонтальні зв’язки між українцями, мережі і стали ключем до стійкості під час війни. Промовець запропонував власне бачення місії Буковини як з’єднувальної ланки між Центральною Європою і Балканами, балансування католицизму та православ’я.
Перша панельна дискусія під назвою «Буковина як платформа стратегічного добросусідства: від міжетнічного діалогу до європейської інтеграції» об’єднала представників і представниць місцевої влади, експертної і академічної спільноти України й Румунії. Модерувала дискусію Юлія Грицку, депутатка Чернівецької обласної ради, радниця віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Представники місцевої влади Роман Греба і Михайло Павлюк у своїх виступах загалом позитивно відзначили етнічне й культурне різноманіття Буковини як ресурс для інновацій і розвитку. Вони також наголосили на тривалому досвіді мирного співжиття в регіоні, який слугує своєрідною моделлю об’єднаної Європи та прикладом добросусідства – зокрема в умовах пандемії і військової агресії.
Консул Румунії в Чернівцях Крістіан Тома Дачіка в свою чергу навів низку прикладів успішної транскордонної співпраці – як в інфраструктурній сфері (розвиток доріг, ліній електропередач, відкриття нових пунктів пропуску на кордоні), так і в культурно-гуманітарному вимірі. Зокрема, він привітав нещодавнє рішення України щодо відзначення Дня румунської мови 31 серпня, а також наголосив на важливості підтримки та збереження румуномовних медіа.
Співзасновник Інституту фронтиру Євген Глібовицький зауважив, що нині Україна опинилася в умовах своєрідного «мультифронтиру», коли ліній поділу стає все більше, а досягнення солідарності дається дедалі важче. Україна змушена постійно балансувати між інтересами сусідніх держав і потребою власного виживання. Також експерт сформулював «ознаки суб’єктності», які допомагають місту чи регіону розвиватися, ставати магнітом для людсього капіталу й інвесторів. Це наявність культурного життя, потужних «голосів регіону», якісна освіта, що забезпечує зв’язок із світом, вплив громади на транспортну сполученість із іншими регіонами та толерантність.
Також важливою темою під час дискусії стала співпраця з Румунією і координація вступних зусиль України і Молдови. Румунська спільнота є містком до такої співпраці й обміну досвідом, відзначила гостя з Бухареста Анжела Грамада, президентка Асоціації експертів з безпеки та глобальних питань (ESGA). Участь у передвступних проєктах транскордоннної співпраці є для України й Молдови дуже цінною, адже Румунія відкрито ділиться досвідом щодо власних помилок.
Медіаеспертка Маріанна Присяжнюк презентувала результати дослідження сприйняття Румунії в українських медіа, які засвідчують цікаву динаміку. Від початково обмеженої, здебільшого позитивної репрезентації образ Румунії поступово трансформувався у зваженіше, подекуди критичніше бачення. Це зумовлено розширенням її присутності в медіапросторі та глибшим взаємним пізнанням. Це стосується України загалом. Щодо практичної інтеграції через освіту, то Чернівці мають за плечима десятиліття успішного досвіду, яким готові ділитися з іншими регіонами. Беззаперечним авторитетом у цій сфері є Пауль Пшенічка — учитель фізики та астрономії Чернівецького ліцею №1, лауреат національної премії Global Teacher Prize Ukraine, який також долучився до дискусії.
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
ICES
Друга панельна дискусія форуму за участі представників наукової спільноти, місцевого самоврядування, університетського середовища й громадського сектору (віцепрезидент БФ «Суспільні ресурси та ініціативи Сергій Гакман, депутатка Чернівецької обласної ради Юлія Грицку, директор Департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради Сергій Бостан, ректор ЧНУ ім. Федьковича Руслан Білоскурський, модераторка – Лілія Шутяк) була присвячена внутрішньому потенціалу регіону. Учасники дійшли згоди, що етнокультурне різноманіття Буковини є чинником розвитку й суспільної згуртованості, а стратегічне планування, інклюзивна політика, роль університетів і взаємодія з громадами, в тому числі в рамках партнерських відносин міст по всьому світу, зміцнюють соціальну стійкість і здатність регіону адаптуватися до сучасних викликів. Гаряча дискусія розгорнулась навколо так званого «міфу буковинської толерантності» після коментарів політологині й регіональної координаторки Національної платформи стійкості та згуртованості Наталії Нечаєвої‑Юрійчук і представника єврейської релігійної громади «Ружин Садгора» Михайла Крайса. Толерантність, що історично сформувалася в цьому регіоні, не є сталою даністю – вона потребує постійної підтримки через освіту та здорові суспільні практики.
На завершення форуму чернівецький публіцист і письменник Олександр Бойченко у притаманній йому іронічній манері здійснив порівняльний аналіз Буковини та Закарпаття. Він осмислив ідею «балканської» ідентичності Буковини й міф «буковинської толерантності», а також закликав українців як титульну націю до відповідальності за збереження різноманіття та до ширшої культурної взаємодії із сусідами.
Упродовж заходу неодноразово звучала думка, що місту й регіону бракує таких майданчиків для обговорення, тож «Re:Open Буковина» має усі шанси на продовження.
