Виступи на заходах

Україна та Східне партнерство після 2020 року

з Тоні Міхель

Міжнародні експерти обговорюють питання стратегії, економіки та енергетики після 2020 року

«У кожному виклику закладена й можливість», – так заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар висловився щодо подальшого розвитку Східного партнерства ЄС. 21 липня 2020 року на запрошення Представництва ФКА в Україні (Київ) і Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» експерти з Німеччини, Польщі та України провели дискусію на тему «Україна та Східне партнерство після 2020 року».

Яких імпульсів надав віртуальний саміт глав держав і урядів ЄС від 18 червня 2020 року для подальшого розвитку Східного партнерства (СП)? Де перебувають Україна та Європа в економічній і енергетичній співпраці на початку нового десятиріччя? Чого вони хочуть досягти? Ці та інші питання обговорили учасники онлайн-конференції, що відбулася 21 липня. 

У вступному слові Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар висловив сподівання, що стратегічні імпульси СП отримає під час головування Німеччини в Раді ЄС, а також привітав заяву міністра закордонних справ Німеччини Хайко Мааса про те, що підтримка стабільності в країнах СП стане одним із ключових пріоритетів Берліна. До того ж у країнах СП дуже уважно спостерігають за дискусією щодо підготовки Європейської зеленої угоди. Водночас М. Гончар наголосив, що існують і проблемні моменти, зокрема, це – зростаюча активність Росії в країнах СП, будівництво газопроводу «Північний потік-2» або відсутність чітких стратегічних підходів щодо СП в минулому.                

Навіть якщо червневий віртуальний саміт Європейської ради  не справдив сподівань на конкретні кроки щодо подальшого розвитку СП, зараз ми дивимося на наступний саміт із питань СП, що має відбутися в березні 2021 року й може сформулювати амбіційні цілі, підкреслив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. Він вбачає чимало можливостей секторальної співпраці між ЄС і країнами СП, зокрема, у таких галузях, як внутрішній цифровий ринок, енергетика (насамперед – такі напрямки, як зелений новий курс і водень), транспорт, інформаційна безпека та гібридні загрози, європейська співпраця в оборонному секторі та повітряне сполучення.   

Тут Україні необхідно активно співпрацювати з країнами-партнерами, а ЄС має скоріше реагувати на ініціативи сусідів, підкреслив В. Боднар. Це важливо і тому, що Росія по багатьох каналах намагається перешкодити реалізації процесу реформ.    

На перевагах СП для обох сторін зупинився Ян Пєкло, посол Польщі в Україні у 2016-2019 рр. Він підкреслив, що саме ЄС отримує вигоду від співпраці з країнами СП, а сам формат став привабливим і для інших країн, наприклад, для Білорусі. СП має великий потенціал і в галузі безпеки, зокрема, щодо об’єднання трансатлантичних і європейських підходів у регіоні. Утім, він зауважив, що так само, як і у випадку з Західними Балканами, варто сформулювати чітку перспективу вступу для того, щоб надати ще більше стимулу для проведення реформ. Саме приклад Польщі показує, що це може позитивно вплинути на успішний розвиток ситуації.

Колишній міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін у цілому висловився схвально щодо досягнення Європейською радою єдності в питанні про пакет сприяння, спрямований проти економічних наслідків коронавірусу (COVID-19). У такий спосіб ЄС демонструє свою дієвість і здатність долати виклик сторіччя. П. Клімкін наголосив, що після створення у 2008 СП році успішно співпрацювало в політичних, технічних і базових питаннях, а зараз воно набуває нових рис.  

Втім, у майбутньому треба мати більше політичної волі для того, щоб позиціонувати Східне партнерство як інклюзивну платформу, що зможе стати конкурентною альтернативою для таких країн, як Азербайджан і Білорусь, водночас гнучко реагуючи на нелінійні виклики та розвиток подій у регіоні. Тут Україна може і повинна взяти на себе керівну роль і відігравати її й надалі. Такою ж важливою є і підтримка Німеччини, особливо – після головування в Раді.

З німецького боку в дискусії брав участь референт Фонду Конрада Аденауера з питань конкурентоздатності Європи Олівер Морвинський, який докладно розповів про складні переговори європейських інституцій щодо пакету економічної допомоги та сприяння, що повинен одночасно зробити європейську економіку конкурентоздатною в глобальному плані й забезпечити зменшення викидів. При цьому фінансові рамки ЄС на середню перспективу показують, що з огляду на свої завдання та претензії Євросоюз зазнав серйозного розвитку. І тут показовим є дискурс навколо власних джерел доходу ЄС.

При цьому фінансові погодження ЄС по відношенню до України та СП у рамках коронакризи, і не тільки, показали, що Євросоюз визнає значення сусідства, хоча прийнятий Європейською радою пакет сприяння й отримає менше грошей, ніж передбачалося раніше. Але оскільки до цього має бути залучений і Європейський парламент, крапка в цій справі ще не поставлена.    

З українського боку поруч із темою врегулювання безпосередніх наслідків коронакризи було обговорено великий комплекс питань щодо сталих змін в економіці. Академічний директор Київського інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан наголосила, що не варто чекати кінця дискусії в Європі і лише після цього якось реагувати. Замість цього необхідно вже зараз повністю долучатися до дискурсу й діяти. 

Адже саме в торгівлі викидами та в інших механізмах Україна не хоче залишатися стороннім гравцем, вона хоче бути інтегрованою в європейські системи. Так, великий потенціал криється в таких напрямках, як енергетика, діджиталізація та транспорт, і тут необхідна координація та активна співпраця з іншими партнерами України по СП. Крім того, до останнього часу цими питаннями опікувалося в основному Міністерство закордонних справ, а треба, щоб існувала стратегія дій всього уряду.

Енергетичні питання завжди були дуже важливими для СП у зв’язку з великою залежністю ЄС від монополії експорту енергоносіїв різними транспортними маршрутами, наголосив керівник енергетичних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Ігор Стукаленко. Тому знову були проголошені заяви про наміри та різні заклики, у яких ішлося про необхідність повністю інтегрованого спільного енергетичного ринку. При цьому спільна нормативно-правова база має значно підвищити його безпеку, ефективність і економічність. 

Але основною проблемою є недостатня координація національної та регіональної енергетичної стратегії. Поліпшення узгодженості під час планування та реалізації проектів відкриють країнам СП ще більший потенціал долучення до стратегій ЄС щодо диверсифікації імпорту, збереження газу, декарбонізації та водневої стратегії. І. Стукаленко наголосив, що попри згадані проблеми в газовому секторі саме Україна досягла значного прогресу та найкраще інтегрована у відповідний ринок ЄС. Останнім часом великі кроки вперед були зроблені в галузі диференціації, тобто демонополізації виробництва, транспортування та розподілу енергії. Варто також згадати і про багато руху навколо газового інтерконектора на західних кордонах України та про цілу низку домовленостей між операторами газових мереж країн СП і західними сусідами. Завдяки цьому буде посилено інтероперабельність мережі та зменшено роль «Газпрому». У цьому зв’язку укладення нової угоди про постачання газу з російським енергетичним гігантом також є великим поступом, оскільки він вперше відповідає праву ЄС.

Отже, завдяки такому прогресу та тому, що енергетичні нормативи ЄС уже давно діють за межами Євросоюзу, І. Стукаленко вважає актуальним питання прийняття України як повноправного партнера до енергетичної системи ЄС. Завдяки своєму географічному розташуванню та інфраструктурі країна тільки зміцнить ринок, зробить його більш динамічним і забезпечить розвиток симбіотичних відносин.        

 

У заключному слові Михайло Гончар підсумував, що майбутнє Східного партнерства «не таке вже й оптимістичне, але і не безнадійне». Навіть якщо з огляду на внутрішньо- та зовнішньополітичні  обставини не варто розраховувати на фундаментальне відкриття ЄС для країн СП, в деяких галузях залишається наявною ціла низка можливостей співпраці. І тут обидві сторони мають активізуватися та посилити між собою обмін інформацією та досвідом.   

 

Запис заходу українською мовою можна подивитися тут.

 

Поділитися

контактна особа

Тоні Міхель

Toni Michel

науковий співробітник / координатор проектів

toni.michel@kas.de +380 44 4927443
контактна особа

Kатерина Білоцерковець

Kateryna  Bilotserkovets bild

координатор проектів

kateryna.bilotserkovets@kas.de +380 44 492 7443 +380 44 4927443