Опубліковувач

Виступи на заходах

Порядок денний солідарності в часи трансатлантичної нестабільності

7-й Євроатлантичний форум

Сьомий євроатлантичний форум, організований Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні (м. Київ) та Інститутом євроатлантичного співробітництва, зібрав понад 180 зацікавлених гостей і провідних експертів для обговорення теми «Порядок денний солідарності в часи трансатлантичної нестабільності». У центрі уваги форуму стояло питання щодо того, яку роль відіграє Україна на трансатлантичному порядку денному сучасності. При цьому було обговорено також питання західної інтеграції України, зокрема – у контексті нинішніх процесів реформ, а також актуальні виклики політики безпеки.

Опубліковувач

Цього року на форумі було особливо багато високопосадовців. Завдяки участі політиків, науковців і військових із США, Канади, Європи та України, а також представників міжнародних організацій обговорення питань набуло нового звучання.

З вітальним словом до присутніх при відкритті форуму звернулися Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн та директор Інституту євроатлантичного співробітництва Борис Тарасюк. У перших же доповідях було наголошено, що Україна опинилася не лише перед серйозними зовнішніми загрозами, пов’язаними з анексією Криму з боку Росії, загостренням ситуації в Азовському морі та війною на сході України – існують і загрози внутрішнього характеру, що проявляються в зростанні популізму та існуванні старих структур, які опираються здійсненню реформ. Тому на всіх панелях повторювався заклик до взаємної солідарності та взаєморозуміння.

ПАНЕЛЬ 1. Трансатлантичні пріоритети та Україна

На першій панелі Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив, що стабільність України є важливою не лише для безпеки східноєвропейського регіону, а і для всієї Європи та США, тому політики та ключові міжнародні організації мають більш серйозно ставитися до цієї проблематики. Також очільник зовнішньополітичного відомства заявив про необхідність перегляду всіх угод, укладених між Україною та Росією. Депутат Європейського парламенту, член Європейської Народної Партії Міхаель Галер заявив, що Україна, як і раніше, посідає важливе місце в європейському дискурсі. ЄС як найбільший донор України виконує свої обіцянки, але водночас очікує, що Україна проводитиме реформи і розвиватиметься в належному напрямку, підкреслив політик. При цьому Євросоюз надає підтримку всім партіям України, що хочуть перетворити її на «нормальну та нудну демократію». Посол Канади в Україні Роман Ващук запевнив присутніх у сталій підтримці України з боку країни кленового листа та заявив про готовність своєї держави долучитися до можливої миротворчої місії ООН на Донбасі. Почесний експерт Центру стратегії та безпеки імені Скоукрофта (Атлантична рада) Александер Вершбоу заявив, що прогнозованість адміністрації США та її позиції щодо України значно погіршилися. Про це свідчать два контроверсійні сигнали: з одного боку зросла воєнна підтримка України, зокрема завдяки зняттю ембарго на постачання зброї адміністрацією Трампа, з іншого – різноманітні дії та висловлювання Президента США свідчать про зближення з Росією. Голова Комітету ВР України в закордонних справах Ганна Гопко наголосила на важливості демонстрації Україною свого прагнення до здійснення реформ. Для цього уряд і парламент мають діяти більш послідовно, узгоджено й відповідально, аби давати західноєвропейським партнерам правильні сигнали, підкреслила народний депутат.

ПАНЕЛЬ 2. Західна інтеграція в контексті процесу реформ в Україні

Модератор другої панелі, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач одразу поставив запитання щодо того, чи реальними є реформи в Україні без перспективи на справжню європейську інтеграцію у вигляді членства в ЄС. Якщо Директор Євразія-Центру при Атлантичній раді, Посол США в Україні (2003-2006 рр.) Джон Хербст звернув увагу на успіх реформ в Україні, зокрема на ринку газу та в банківському секторі, то професор Бірмінгемського університету Катарина Вольчук звернула увагу на виклики, із якими доводиться зіштовхуватися при імплементації нових законів і при організації роботи новостворених установ. При цьому неформальні зв’язки та відносини, поширені в органах влади, гальмують здійснення перетворень як у існуючих структурах, так і створення нових. Тому вона закликала враховувати цей фактор і залучати якнайширші кола гравців до реалізації реформ і створення нових незалежних структур. Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин наголосив на важливості послідовного переслідування корупційних діянь. «У короткостроковій перспективі нам треба зловити велику рибу, щоб показати, що наша система працює», - підкреслив він. Заступник голови Консультативної місії Євросоюзу Фредрік Весслау, говорячи про вже здійснені реформи, високо оцінив новий закон про реформування національної безпеки, що має відновити втрачену довіру населення до цього сектора.

ПАНЕЛЬ 3. Виклики безпеки: військова та невійськова відповідь

На третій панелі було обговорено виклики, пов’язані з інтеграцією України до НАТО, а також російську стратегію гібридної війни. Тиск із боку Росії має не лише воєнну, а і економічну та інформаційну складові, вважають Директор Ініціативи з контролю за озброєнням Інституту Брукінгса, Посол США в Україні (1997-2000 рр.) Стівен Пайфер та Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова. Тому важливо й надалі розбудовувати та зміцнювати співпрацю між Україною та НАТО. Генерал-лейтенант Бундесверу у відставці Фолькер Гальбауер зупинився на воєнному аспекті, наголосивши, що роззброєння, яке тривало з 1990 до 2014 рр., поставило НАТО перед проблемою, що може бути розв’язана лише в рамках співпраці всіх членів НАТО між собою, а також із Україною. Співробітництво між Україною та НАТО необхідно розбудовувати, зокрема, з метою протидії гібридним методам ведення війни, підкреслила Б. Маронкова. У зв’язку зі скорим проведенням президентських виборів в Україні Посол Стівен Пайфер нагадав також про загрозу кібератак із боку Росії. Всі учасники панелі погодилися, що Росія являє собою для України не лише воєнну, а дуже багатопланову загрозу з наслідками для всієї Європи, Північної Америки та трансатлантичного альянсу.

Висновок дня полягав у тому, що Україна повинна менше сил витрачати на дискусії про можливий вступ до НАТО та ЄС і більше зосередитися на послідовному продовженні здійснення реформ. При цьому слід ширше висвітлювати успіхи українських реформ, що сприятиме боротьбі з фейковими повідомленнями та іншими загрозами невоєнного характеру. А європейські та північноамериканські партнери й надалі надаватимуть Україні необхідну підтримку.

Авторки: Ізабель Вайнінгер, Прісцила Піршле

Переглянути відеозапис конференції Ви можете за посиланням на сайті ІЄАС

Поділитися

Опубліковувач

контактна особа

Gabriele Baumann

Gabriele Baumann

Leiterin des Projekts Nordische Länder

gabriele.baumann@kas.de 0046 8 6117000

comment-portlet

Опубліковувач

Опубліковувач