МЗС

Газета "День" зібрала найважливіші тези доповідей конференції, які публікуємо нижче.

ЧУБАРОВ: КРИМСЬКІ ТАТАРИ РОЗПЛАЧУЮТЬСЯ ЗА СВОЮ ПОСЛІДОВНІСТЬ

«Російський імперіалізм полягає у тому, що сучасна Росія хоче посісти те місце у світовій політиці, яке вона сама собі визначила, — поставив «діагноз» політиці Кремля голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров. — На території Криму цілі групи є об’єктом цілеспрямованої репресивної політики окупаційної влади. Кримськотатарський народ ніби розплачується на очах всього світу за свою послідовність і позицію, яка повністю співпадає з позицією світового співтовариства, яка спирається на міжнародні цінності. І світова спільнота ніяк не може захистити цих людей».

«Коли провідні актори для розв’язання такого протистояння викликаного агресією Росії проти України, намагаються розставити пріоритети у вирішенні цих питань, деокупація Криму відходить на 2-й і 3-й рядок. Зменшення уваги до Криму — це збільшення репресій на півострові. Від цього залежать десятки людських доль, — додав Чубаров. — Тому потрібно якнайшвидше створювати міжнародний майданчик для обговорення питання деокупації Криму. Наше завдання — змусити Росію бути на цьому майданчику із обговорення цього принципового питання.

СМЕШКО: ЗАХІД НЕ МАЄ СТРАТЕГІЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗШИРЕННЯ

Екс-очільник СБУ Ігор Смешко розповів про геополітичні наслідки незаконної анексії Криму Росією: «Внаслідок окупації півострова Росією, Захід не має стратегії подальшого розширення в рамках євроатлантичної цивілізації. РФ, за браку ресурсів стратегічного гравця у світі, таку стратегію має. Західний світ є потужною військовою й економічною машиною, але в плані системного бачення і прийняття рішень вона також спровокувала президента РФ на вироблення стратегії «велич держави за будь-що», «повернення своїх територій чи повного контролю над ними».

Причини цього екс-очільник СБУ вбачає у тому, що Захід ніколи не мав стратегії відносно України і розуміння її важливості для просування євроатлантичної цивілізації на схід: «Ще де Голль говорив, що система міжнародної безпеки має бути від Ванкувера до Владивостока, але ніхто цю стратегію не просував, не розуміючи, що єдиний шанс, щоб Росія стала частиною євроатлантичного простору, — успіх Української держави».

«За нинішньої спроможності НАТО та конфігурації військового компоненту Росії країни Балтії зовсім не захищені. В цих умовах Україна повинна зайняти більш активну і атакуючу позицію. Потрібно розпочати консультації про створення конфедерації ефективного захисту у випадку агресії, яка зараз є актуальною, між Балтикою і Чорноморським регіоном», — запропонував Смешко.

БАДРАК: МІЛІТАРИЗАЦІЯ КРИМУ — ЗАГРОЗА СВІТОВІЙ БЕЗПЕЦІ

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак розповів про військовий аспект окупації Криму: «Мілітаризація Криму перетворилася на загрозу не лише регіональній, а й світовій безпеці. За 2 роки чисельність російського угруповання збільшилась вдвічі: з 12,5 тис. до 24 тис. — розповів він, — В планах Росії довести чисельність ЧФ РФ майже до 50 тис. осіб. На території Криму з’явилися РК «Іскандер-М», ракети яких можуть досягти узбережжя Румунії, Болгарії, Туреччини. Кремль розраховує розмістити літаки дальньої авіції Ту-22М3. Росія, яка зруйнувала світову систему безпеки, йде до подальшої конфронтації з цивілізованим світом».

«Потрібно збільшити та підсилити санкції проти Росії, унеможливити появу в Росії високотехнологічних верстатів, нових військових технологій та озброєнь», — додав Бадрак свій рецепт.

СМЄЛЯНСЬКИЙ: КРИМ — «НЕПОТОПЛЮВАНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ АВІАНОСЕЦЬ»

Його виступ фактично доповнив експерт «Майдану закордонних справ» Юрій Смілянський. «Угрупування, яке планується до формування на півострові, кількісно буде доведена до 100–120 тис. осіб. Сьогодні окупанти повертають півострову значення «непотоплюваного військового авіаносця», — розпочав він, — Крим перетворено на реабілітаційний центр для тих, хто воює на сході України, створено тренувальні табори для підготовки бойовиків. Півострів став базовим центром підтримки збройного угрупування РФ для Сирії. Призначення військової бази — загроза для України, морським транспортним шляхам, що може призвести до втрати мінімум 25% обсягів грузообігу через морські порти; створення загрози країнам-членам НАТО, країнам Південної Європи, Кавказу в басейні Чорного моря; формування загрози для країн середньоземноморського басейну та Персидського заливу».

Що ж до «перспектив» Криму в руках окупанта, Смілянський описав похмуре майбутнє: «Для забезпечення життєдіяльності воєнної бази співвідношення цивільного населення відносно військовослужбовців має складати 4:1. Військове угрупування чисельністю 120 тис. осіб вимагатиме 480–500 тис. жителів. Тож в Криму з точки зору оптимальності має залишитися не більше 1 млн. цивільного населення. Це одна з причин безпрецедентного тиску, який чиниться на «нелояльних громадян», падіння рівня життя. Кількість робочих місць від початку окупації скоротилася з 1,05 млн на 250 тис. робочих місць».

ГОНЧАР: ВИКЛИКИ, НА ЯКІ В ЄВРОПИ НЕМАЄ ВІДПОВІДЕЙ

Президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар розповів про енергетичний аспект окупації Криму, як загрозу європейській безпеці. «Одним із мотивів окупації Криму був енергетичним. Це дає можливість Росії вирішити стратегічні питання: ліквідувати перспективні проекти розвитку і видобутку газу у Чорному морі, які ініціювала Україна, витіснити із сектору міжнародні компанії, які є конкурентами РФ, позбавити Україну доступу до основної частини шельфових родовищ, створити умови для корекції маршруту трансчорноморського газопроводу».

Експерт також обґрунтував енергетичний аспект існування окупованого півострова. «Якби проект «Новоросія» вдався, енергодефіцитним став би не Крим, а решта України, — зазначив Гончар, — Кримська енергосистема з материка на півострів має потужність 1250 мВт. Міненергетики РФ оперує цифрою потреб Криму у 1442 мВт, але всі ініційовані проекти по «енергоунезалежненню» Криму складають 2225 мВт. Надлишкова потужність говорить про суттєве збільшення військового угруповання на півострові. Мова йде про більш далекосяжні плани, ніж ми уявляємо. Але вирішити питання енергозабезпеченості Криму у стислі строки окупанту не вдасться — південь РФ енергодефіцитний сам».

«Агресивна риторика Росії також посилилася на Каспію, де є важливі інтереси ЄС з точки зору альтернативи російському енергопостачанню, — продовжив Михайло Гончар, говорячи про загальноєвропейську енергетичну стратегію Кремля, — Росія розхитує ситуацію на сході Туреччини, де є газопроводи, експлуатуючи курдський фактор. Хто контролює постачання енергоресурсів, той може контролювати ЄС. Це ті виклики, на які у європейських колег немає відповідей».

БАУМАНН: РОСІЯ НЕ ЗАЦІКАВЛЕНА У ВРЕГУЛЮВАННІ КОНФЛІКТУ

Особливо цікавими були доповіді іноземних експертів: як оцінюють агресивну політику Кремля у контексті окупації Криму на Заході на експертному рівні? «В Німеччині все більше розуміють, що Росія не зацікавлена у врегулюванні конфлікту на сході Україні та у нормалізації ситуації в Криму, — висловила думку керівник представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн. — РФ намагається реалізувати сценарій, який випробувала у Південній Осетії, Абхазії і Придністров’ї. Вона також розгорнула широку пропагандистську діяльність, за допомогою пропаганди та спецслужб намагається розколоти ЄС, а у Німеччині дискредитувати політику Ангели Меркель».

ГРАНТ: ЖОДНОГО СИМПТОМУ, ЩО СИТУАЦІЯ ПОКРАЩИЛАСЯ

«Через слабку національну політику, жоден з наших політиків не очікував, що виникне подібна міжнародна ситуація. Меркель в останню чергу думала, що їй доведеться боротися із кризою через Росію, — зазначив ад’юнкт-викладач Центру цивільно-військових відносин (США) Глен Грант, — Вони мислять дуже вузько і повільно, тому немає правильного бачення, що робити, щоб допомогти Україні».

Грант також дав декілька важливих порад для України: «Ви знаходитесь у стані війни і я не бачу жодного симптому того, що ситуація покращилася. Тому вам потрібно зважати на цю небезпеку і готуватися до того, що станеться далі. Все більше людей прибувають на схід України. Ви повинні мати стратегію, яка передбачає те, що Путін збирається робити далі».

«Окрім того, щоб позбутися «втоми» Європи від української тематики, яку бачить і використовує Путін, вам потрібно «вилікуватись» і провести реформи. Якщо ж ні, ця «втома» призведе до руйнування України», — зазначив Глен Грант.

Американський експерт також приділив увагу ролі громадянського суспільства у даному процесі. «Громадянське суспільство України має співпрацювати максимально можливо із Заходом, бо зараз це робить лише істеблішмент, — говорить Грант. — Якщо у вашу стратегію не буде включено громадянське суспільство, його активність у співпраці із Заходом, то Україна зрештою повністю втратить звязки із західним істеблішментом. Західна політика залишатиметься комплексною і некоординованою і непевною. Громадянське суспільство в Україні має взяти більше ініціатив, мати стратегію і кращий діалог із Заходом.

ШЕРР: ПУТІН ГОТУЄ «СЮРПРИЗ» У СЕРПНІ

Науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин (Великобританія) Джеймс Шерр зазначив, що метою закордонної політики Росії є розкол ЄС у політичних термінах. «Вона чітко розуміє, що Захід настільки ж слабкий політично, наскільки сама Росія слабка економічно, — зазначив Шерр, — ЄС сьогодні повністю сфокусований на собі і зайнятий собою. Цьому є причини — питання виходу Британії, криза єврозони, міграційна криза. Наша відповідь на те, що відбувається в Україні — лише для проформи».

«РФ використовує міграцію як зброю, — говорить британський експерт. — Вся військова наука Росії — це чекістська традиція об’єднання бойових дій на одних театрах, щоб впливати на інші театри. Росія намагається зберегти режим Асада. Їм потрібна Сирія, яку можна використовувати. Це має складні наслідки для інших країн в регіоні».

Він також дав песимістичний прогноз відносно подій на Донбасі: «Я не панікував, коли Росія нарощувала свої сили в Україні, але через багато обставин ми маємо зважати на те, що є дуже велика ймовірність, що Путін готує певний «сюрприз» в серпні — між червнем, коли можуть бути продовжені санкції і вереснем, коли в РФ будуть вибори до Дердуми».

Висновок зі слів, які пролунали на міжнародній конференції з питань окупованого Криму, лише один — сьогоднішня агресивна політика Кремля, яка не зменшує обертів, — це виклик і загроза не лише для України, а й для всього західного світу. Та чи дослухається український і світовий істеблішмент до голосу експертної спільноти?

Джерело: Газета “День”