Пліч-о-пліч: українські жінки між боротьбою за виживання та можливість впливати - Офіс Фонду в Україні
29 липня 2022 року Фонд Конрада Аденауера в Україні, EAF Berlin та GPPi організували круглий стіл із чотирма українськими експертками на тему: «Пліч-о-пліч: українські жінки між боротьбою за виживання та можливість впливати». Захід пройшов у Берліні в Академії Фонду Конрада Аденауера за участі німецьких стейкхолдерів/ок, експертів/ок і журналістів/ок.
Д-р Брігітта Трібель, керівниця офісу Фонду Конрада Аденауера в м. Харків, урочисто відкрила круглий стіл, наголосивши на основній темі заходу - різних ролях, які жінки відіграють в українській армії, державі та громадянському суспільстві.
Оксана Дубовекно, радниця Посольства України в ФРН, підкреслила жахіття російської загарбницької війни проти України та також охарактеризувала роль жінок під час війни.
Дискусію розпочала модераторка заходу д-р Хельга Лукошат, голова правління EAF Berlin, окресливши гендерну проблематику під час війни.
Ситуацію в Дніпропетровській області описала Ірина Грицай, викладачка Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, екс-заступниця голови Дніпровської облдержадміністрації. Сюди нині прибуло 25 тисяч переселенців, хоча на території цієї області також відбуваються щоденні обстріли. Правничка наголосила: «Ворог шокує своєю жорстокістю. … Брехня, яка транслюється на російських каналах, шокує». Жорстокість окупанта вона порівняла з «диявольським сюрреалізмом», адже мова йшла про зґвалтування дітей, літніх людей, вагітних жінок, загалом 110 цивільних осіб. «Це просто геноцид нації! Вони вбивають український народ!..» - зазначила спікерка. Проте Ірина Грицай щиро вірить в українську перемогу.
Лілія Кисліцина, колишня депутатка Краматорської міської ради (Донецька область) та голова жіночої громадської організації «Смарта», була вражена відсутністю новин про Краматорськ у німецьких ЗМІ, а також відсутністю українських телеканалів у готелі Берліна. «У 2014 році світ не почув, що напали на Україну!» - підкреслила доповідачка. Вона нагадала, що війна прийшла в Краматорськ удруге, як наслідок 80% населення було змушене залишити місто. А люди, які залишилися в місті, змушені жити подекуди без газу, води й світла. Лілія Кисліцина наголосила на українській боротьбі: «Перемагаючи, ми захистимо від жахіття, темного весь світ!»
Лілія Кисліцина розповіла про нещодавню ратифікацію Стамбульської конвенції та оновлення другого Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпекаˮ, які підкреслюють роль громадянського суспільства та розвиток демократії в Україні.
Ситуацію в Одесі описала Наталія Делієва, голова Всеукраїнської асоціації жінок Дія. Військова волонтерка розповіла про свою волонтерську діяльність і співпрацю з військовими, гуманітарну допомогу та психологічні аспекти війни. Спікерка збентежена реакцією російських матерів, які ніяк публічно не реагують на безглузді смерті своїх дітей. «Українці помирають за те, що ми демократичний і вільний народ, і хочемо бути державою», - резюмувала Наталія Делієва.
Д-р Юлія Сєдая, дослідниця та колишня радниця Харківської обласної адміністрації з питань антидискримінації та гендерних питань, нещодавно розпочала дослідження жінок в українській армії. Спікерка поділилася тенденціями: загалом ситуація значно покращилася, оскільки було прийнято низку законів щодо захисту прав жінок, проте все ще панує значне несприйняття жінок в армії колегами чоловічої статі. Окремою невирішеною проблемою є випадки харасмента. Однак 30% ЗСУ складають жінки, це приблизно 50 тисяч осіб, що є найвищим показником кількості жінок в армії серед країн НАТО.
Референтка відповідаючи на питання з залу, наголосила на необхідності змінити російський наратив про те, що Росія бореться за права російськомовного населення в Україні, адже насправді відбувається «геноцид російськомовного населення».
Після виступів доповідачок розпочалася жвава дискусія за участі глядачів, які активно задавали питання. Виступи українських експерток підсумувала Юлія Фрідріх, наукова співробітниця Інституту глобальної публічної політики (GPPi), та завершила захід власним коментрем.
