Катерина Москалюк — українська фотографка-документалістка, роботи якої широко відомі в Україні та світі. Вона є членкинею Української асоціації професійних фотографів і міжнародної спільноти Women Photograph. Серед видань, що публікували її роботи: Geo, Bloomberg Businessweek, Bird in Flight, Die Zeit, The Ukrainians, Forbes Ukraine, Kunsht, Zaborona та Big Stories Media.

Danylo Poliluev-Schmidt: Катю, як повномасштабне вторгнення змінило ваше розуміння ролі фотографії у війні?

Катерина Москалюк: Після лютого 2022 року фотографія стала не просто засобом документування, а справжнім свідченням нашої реальності. Війна в Україні стала однією з найбільш задокументованих подій сучасності, адже до нас почали масово приїздити міжнародні журналісти, а українські фотографи працюють безупинно. Ми побачили, що візуальний наратив може бути водночас глибоко правдивим і людяним, показуючи не тільки бойові дії, а й повсякденне життя людей, їхні переживання та боротьбу за нормальність у ненормальних умовах.

Останні десять років стали періодом активної роботи українських фотографів. Для багатьох із нас війна розпочалася ще у 2014 році, але повномасштабне вторгнення поставило перед нами зовсім нові виклики. Особисто я почала знімати з другого дня великої війни, тому що перший день потрібен був, аби просто усвідомити, що це дійсно відбувається. Саме тоді стало зрозуміло: фотографія — це не просто знімок, це мова, яка здатна передати те, що неможливо виразити словами.

Danylo Poliluev-Schmidt: Як фотографи працюють із кліше війни, які часто повторюються в медіа?

Катерина Москалюк: Кліше існують, і їх непросто уникнути: вибухи, артилерія, солдати в окопах. Це важливі сюжети, але вони повторюються. Українські фотографи шукають інші, глибші історії — персональні та людські, ті, що розкривають життя і виживання людей в умовах війни. Саме ці історії дозволяють побачити війну з іншого боку — не як просто військове протистояння, а як глибоку людську трагедію.

Danylo Poliluev-Schmidt: Що саме спонукало вас особисто взятися за документування війни?

Катерина Москалюк: Повномасштабне вторгнення не залишило мені вибору. Документування подій стало не просто роботою, а моїм обов'язком. Я почала фотографувати у своєму рідному Львові, а згодом вирушила в інші регіони країни. Для мене надзвичайно важливо, щоб ці світлини стали не лише історичним архівом, а й живим свідченням того, яку ціну платить наше суспільство. Ці кадри мають бути нагадуванням, що війна — це трагедія, якої необхідно уникати всіма силами.

Danylo Poliluev-Schmidt: Який головний меседж ви хочете передати глядачам своїми фотографіями?

Катерина Москалюк: Мої фотографії говорять не тільки про бої і військові операції. Вони розповідають про зламані долі, зруйновані домівки, втрачені мрії та дитинство. Я прагну показати життя, яке триває попри біль і втрати. Хочу, аби кожен глядач відчув і зрозумів ціну війни, бо лише тоді ми зможемо запобігти повторенню таких трагедій у майбутньому.

Danylo Poliluev-Schmidt: Чому так важливо показувати війну світу саме зсередини України?

Катерина Москалюк: Ця війна увірвалася у кожен український дім і змінила наші життя. Багато фотографів стали військовими не за вибором, а за покликом. Ми не можемо стояти осторонь, тому що війна стала частиною нас самих. Світ повинен зрозуміти, що ця війна — не абстрактна загроза, а реальність, яка вже тут, у Європі. Сьогодні саме Україна є бар'єром, який захищає інші країни від подібної трагедії. Наші фотографії — це заклик до світу пам'ятати, підтримувати та не забувати.

Danylo Poliluev-Schmidt: У чому ви бачите головну силу фотографії в контексті війни?

Катерина Москалюк: Фотографія має величезну силу — вона здатна передати емоції, викликати співпереживання та глибокий відгук у серці кожного, хто її бачить. Якщо мої знімки змушують когось замислитись, відчути біль і трагедію війни, то вони виконали свою місію. Ми повинні не просто дивитися, а бачити й переживати, бо тільки так можна змінити наше ставлення до війни та її наслідків.

Хто хоче дізнатися більше про Катерину Москалюк та її роботу, може знайти більше вражень в Instagram: @bkathryn_moskalyuk.

Інтерв’ю провів Данило Полілуєв-Шмідт. Він — есеїст і колумніст, який регулярно публікується в німецьких та європейських журналах. У своїх текстах він досліджує питання європейської безпеки, культури пам’яті та свободи медіа — завжди крізь особисту призму, сформовану його походженням і досвідом життя у Східній Європі. З 2022 року він розробляє та викладає курс «Озброєна правда» в Університеті Потсдама, присвячений медіаграмотності, воєнній журналістиці та механізмам гібридної війни.