LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
LibMod/ Gia Gagoshidze
Контекст: розширення як стратегічна відповідь
У час посилення глобальної невизначеності розширення ЄС стало необхідністю, адже воно зміцнить Європу як геополітичного гравця і посилить регіональну стабільність. Учасники конференції дійшли згоди: розширення є не лише політичним проєктом, а й завданням безпекового й геостратегічного значення. Яке водночас вимагає глибоких внутрішніх реформ ЄС для забезпечення його дієспроможності.
Ще однією важливою темою для дискусій стали нещодавні корупційні скандали в Україні. Вони підривають довіру до доброчесності політичної еліти і становлять ризик не тільки для перспективи розширення ЄС, а і для формування громадської думки щодо сенсу в подальшій підтримці України.
Відкриття. Майбутнє Європи вирішується в Україні
У своїй вітальній промові керівник Управління Європи та Північної Америки Фонду Конрада Адеауера д. Ларс Гензель наголосив: «Україна захищає не тільки свою територіальну цілісність, а і європейські засади миру й безпеки». Тому розширення ЄС є не стільки технократичним заходом, скільки «геостратегічною необхідністю». Майбутнє Європи вирішується «в Україні», і саме там стане зрозуміло, «чи можна на європейському континенті силою змінювати кордони».
Марілуїза Бек (Центр ліберальної сучасності) запропонувала розглянути поточний розвиток ситуації в історичному контексті: «Ці геополітичні потрясіння не є якимось окремим переломним моментом, їм передували інші – у Грузії 2008 року, у Сирії та в рамках порушень міжнародного права, починаючи з 2014 року». Політикиня розкритикувала тривалий період самообману європейців: «Ми уявляли, що живемо у тиші і благодаті».
Пані Бек згадала і про внутрішні негаразди в ЄС: «У нас є перешкоди, що паралізують Європейський Союз зсередини, і це в той час, коли Україна щодня платить свою ціну за європейську нерішучість».
Ключові промови. Необхідність реформ і цивілізаційний вибір
Уповноважена з питань європейської політики, координації і зовнішніх відносин ЄС у Міністерстві закордонних справ Аня Валлау зупинилася на структурних викликах процесу вступу до ЄС. Упродовж «1358 днів» (станом на 12.11.2025 р.) Україна протистоїть «брутальній агресії Росії, що порушує норми міжнародного права». Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють масові відключення електроенергії. У зв’язку з нещодавніми підозрами в корупції пані Валлау наголосила на ролі громадянського суспільства як «двигуна процесу зближення»: «Спроба обмежити незалежність антикорупційних органів зазнала поразки після протестів громадянського суспільства, і це свідчить про його силу».
Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе намалювала картину країни, яка вже дванадцять років бореться за своє право на існування і на європейське майбутнє: «Вступ до ЄС – це не технократичне питання, а цивілізаційний вибір, а саме – простору свободи, безпеки та справедливості». Вона підкреслила: «Україні потрібна Європи так само, як Європі потрібна Україна, таким чином вона збереже свою політичну сутність і глобальну спроможність діяти».
Її заклик прозвучав так: «Прагматично робити неможливе – просувати вступ до ЄС і розробляти спільну стратегію для перемоги над російською агресією».
Дискусійні панелі. Виклики й перспективи
Панель 1. Вступ України – де ми перебуваємо?
Розширення ЄС відповідає політичній волі, але гальмується внутрішніми перешкодами й відкритими питаннями реформ.
Аня Валлау підкреслила: «Розширення і внутрішні реформи ЄС повинні відбуватися не послідовно, а здійснюватися одночасно й викликати довіру». Вона виступила за гнучкі договори про вступ і поступову інтеграцію: «Можна подивитися на договори про вступ – що там можна зробити, чи допомагають перехідні періоди або чи можна ширше використовувати гнучку співпрацю».
Паралельно з цим завдяки поступовій інтеграції Україна повинна отримати відчутні переваги на ранньому етапі: «Поступову інтеграцію можна розглядати як певну послідовність – програма Erasmus, роумінг, наукова співпраця – речі, які дають відчути, що прогрес є реальним».
Голова комітету з питань Європейського Союзу Німецького Бундестагу, політик від «Зелених» Антон Гофрайтер розкритикував ставлення до угорського вето як прояв «наївно формалістичної» політики ЄС і закликав до значно більшого політичного тиску на угорську владу, а також до обмеження права вето в майбутніх договорах про вступ.
Панель 2. Реалізація реформ ЄС в Україні й Молдові
Представники дипломатичних, політичних кіл і громадянського суспільства підбили проміжні підсумки: прогрес є, але є і серйозні виклики. Керівник відділу з питань України, Молдови та чорноморського співробітництва в Міністерстві закордонних справ Німеччини Адріан Польман високо оцінив надзвичайні досягнення України у просуванні реформ попри війну: «Процес інтеграції до ЄС в умовах війни є вельми особливим випадком».
Любов Акуленко з Українського центру європейської політики попередила про дуже оптимістичну позицію Європейської комісії: «Надмірно позитивне сприйняття може призвести до відтермінування необхідних, політично болючих реформ».
Панель 3. Громадянське суспільство у Грузії, Молдові й Україні
Учасники дискусії наголосили на ключовій, але в той же час вразливій ролі громадянського суспільства. Політик із фракції ХДС/ХСС Німецького Бундестагу, член Комітету у закордонних справах Йоганнес Фолькман підтвердив необхідність проведення німецької політики щодо надання підтримки громадянському суспільству у країнах східного сусідства ЄС.
Ірина Красноштан із Міжнародного центру української перемоги описала подвійне навантаження, яке несуть українські активісти: «Допомога у виживанні, міжнародна адвокація та боротьба з корупцією – під постійною загрозою фізичних нападів та політичного тиску».
Грузинський експерт Сергій Капанадзе повідомив про систематичні репресії в Грузії: «Закони про іноагентів і кримінальні переслідування дедалі більше обмежують демократичний простір».
Заключна панель. Розширення як стратегічний пріоритет
Заключна панель також була присвячена питанням паралельного здійснення внутрішніх реформ ЄС і реалізації політики розширення.
У цьому контексті посол Литви Ґедрюс Пуоджюнас підкреслив: «Україна має бути нашим пріоритетом номер один».
«Україна має перемогти, Росія має програти», - ясно і чітко висловився депутат Німецького Бундестагу Юрген Гардт. У цьому зв’язку він підкреслив, що фракція ХДС/ХСС підтримує розширення ЄС і що зараз настав час переосмислити ситуацію: «Можливо, ми знайдемо краще рішення [для внутрішньої реформи ЄС], якщо буде треба, щоб наші дії стали серйозними й конкретними [щодо розширення ЄС]».
Представниця Європейської комісії в Німеччині Барбара Ґесслер підкреслила: «Завдяки розширенню Європа стає сильною. Європа має стати економічно сильною, вона має вміти захищатися – адже в кінцевому рахунку йдеться саме про здатність до розширення».
Французька експертка Селін Маранже наголосила на значенні безпеки: «Україна в ЄС мала б стратегічне значення, оскільки Кремль атакує Україну та решту Європи».
У заключному слові Ральф Фюкс із Центру ліберальної сучасності підбив підсумки й окреслив стратегічну перспективу: «Вирішальним питанням є те, що Україна має зберегти повний суверенітет як усередині країни, так і за її межами... а це включає в себе вступ до Європейського Союзу».
