КОНТЕКСТ
- У вересні Росія застосувала 5 635 дронів для атак на міста й цивільні об'єкти України. У середньому це – 188 атак на ніч, тобто на 34 % більше, ніж у серпні, але менше, ніж у рекордному липні (майже 6 300 атак).
- Крім того, у вересні російська армія застосувала 188 крилатих (80 %) і балістичних ракет, серед яких вперше була використана малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль». Загалом у вересні було зафіксовано 5 823 атаки.
- Ситуація для української протиповітряної оборони залишається дуже напруженою. Рівень збиття дронів дещо зріс і склав 87 % (у серпні 84 %). Рівень перехоплення балістичних і крилатих ракет у вересні залишився незмінним із тенденцією до зменшення кількості перехоплених балістичних ракет.
- У вересні від нічних атак найбільше постраждали Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Чернігівська області, а також території навколо Херсона й Києва. Обстріли Києва дещо посилилися, так само як і атаки на Херсонську й Кіровоградську області.
- Крім того, цивільне населення, яке проживає поблизу лінії фронту, піддається атакам крилатими бомбами і дронами ближнього радіусу дії. Офіс ООН із прав людини в Україні (ООН, 10.9.2025) відзначає збільшення кількості цивільних жертв на 40 % порівняно з минулим роком.
- Тому підтримка України у розробці нових систем протидії дронам має бути найвищим пріоритетом. Це також принесе користь арміям західних країн-партнерів. Загалом протидія дронам стає складнішою, зокрема через вдосконалення російських систем управління та через новий стартовий майданчик у Криму.
- Санкції проти Росії повинні стати ефективнішими й забезпечити зменшення доходів РФ від нафти. Особливо це стосується «тіньового флоту» Росії в Балтійському морі.
- Запропоноване з боку США послаблення правил щодо використання західної зброї проти цілей у Росії (ударні засоби великої дальності / Deep-Strike-Capability) може зменшити наступальну здатність російської армії.
- Атака російських дронів на польську територію і систематичне порушення ними повітряного простору інших європейських держав стали новим етапом у конфлікті між Росією і НАТО.
- У стриманій реакції Заходу на порушення повітряного простору Росія бачить для себе шанс іще більше розколоти ЄС і НАТО. Експерти відзначають паралелі між агресивною риторикою Кремля проти Фінляндії і наративами, з якими Росія готувалася до війни проти України упродовж 2021 року.
- У зв’язку з порушеннями Росією повітряного простору бойовими дронами знову виникла дискусія про заборону польотів над Україною. Крім того, планується обмеження свободи пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні для запобігання гібридним діям у країнах ЄС.
Ситуація у вересні. Аналіз і тенденції
Росія і надалі намагається виснажити українську протиповітряну оборону шляхом масового використання безпілотників дальнього радіусу дії (↗ Моніторинг, випуск VII). У вересні РФ застосувала для атак міст і цивільних об'єктів України 5 635 дронів. Це в середньому 188 атак за ніч — на 34 % більше ніж у серпні, але менше, ніж у рекордному липні (майже 6 300 атак).
За даними Повітряних Сил ЗСУ, у цих атаках Росія використовує 50–60 % дронів «Шахед». Решта – імітатори дронів (переважно типу «Гербера»), що можуть нести значно менше вибухівки й застосовуються для виснаження ППО України (↗ ISIS, 18.12.2024).
Із 10 травня не було жодної ночі без атак Росії на українські міста. З літа РФ використовує приблизно в п'ять ночей на місяць понад 400 дронів, а майже у 20 ночей на місяць – понад 100 дронів. У ніч на 7 вересня було зареєстровано 823 БпЛА, що стало найбільшою хвилею атак із початку війни.
Війна дронів на старому рівні
Із січня до кінця вересня 2025 року Росія використала близько 40 000 дронів дальнього радіусу дії проти цивільних об'єктів в Україні. Заплановано на цей рік було застосування 79 000 безпілотників (↗ Моніторинг, випуск VIII). Упродовж двох останніх місяців Росія не збільшила кількості використаних дронів. Порівняння запланованих обсягів виробництва БпЛА з реальним використанням дозволяє припустити, що Росія значно відстає від поставлених цілей. Зараз РФ може використовувати в середньому від 170 до 180 безпілотників дальньої дії на день. Можна припустити, що протягом наступних місяців виробництво буде збільшено.
Перехоплення російських дронів по місяцях
Крім того, у вересні російська армія застосувала також 188 крилатих (80 %) і балістичних (20 %) ракет. Це приблизно відповідає середньому показнику за останні три місяці. У вересні було використано менше балістичних ракет, які Росія, імовірно, зберігає у своєму арсеналі. Це є серйозною загрозою не тільки для України, а і для інших країн Європи (↗ Монітор, випуск VIII).
Новим стало застосування російської крилатої ракети S8000 «Бандероль», про яку вперше було повідомлено у травні. Вона виготовляється за економною технологією як легка конструкція, складається переважно з компонентів західного виробництва й може нести значно менше вибухівки, ніж інші крилаті ракети (↗ The Defense Post, 14.5.25). Розробка цього нового типу й наявне зменшення кількості застосованих ракет дають підстави припустити, що Росія або має проблеми з виробництвом високоякісних – а отже, дорожчих – моделей, або накопичує їх для інших конфліктів.
Серйозні виклики для ППО України
Кількість неперехоплених об’єктів (дронів, крилатих і балістичних ракет) у вересні зросла до 800 одиниць. Це другий найвищий показник після червня 2025 року. Рівень збиття балістичних і крилатих ракет майже не змінився. Утім, є інформація, що балістичні ракети дещо рідше перехоплюються українськими ракетами Patriot через змінну траєкторію їхнього польоту (↗ Financial Times, 2.10.2025). Рівень перехоплення дронів дещо зріс і становив 87 % (у серпні 84 %). Залежно від регіону, рівень успішності протиповітряної оборони дуже різниться.
Міста й регіони, розташовані поблизу лінії фронту, як і раніше, найбільше страждають від атак. У вересні Сумська й Харківська області знову випередили Дніпропетровську та Чернігівську, за ними йшли Херсон і Київ. Обидва міста у вересні знову частіше піддавалися атакам дронів, так само як і Кіровоградська область. Особливо помітними були потужні атаки на місто Херсон.
Кількість днів із повідомленнями про завдану шкоду
Цивільне населення дедалі більше під прицілом
Портал інвестигативного пошуку «Точний» окремо проаналізував атаки на місто Херсон і відтворив їхню динаміку за допомогою інтерактивної презентації. «Точний» зазначає, що з 2023 року тільки в Херсоні було вбито понад 3 000 українських цивільних осіб (↗ Tochnyi 30.9.2025).
https://maps.tochnyi.info/humansafari/
В останні дні вересня місто Костянтинівка, за яке точилися запеклі бої, піддавалося атакам крилатими бомбами до десяти разів на день, у результаті чого загинули й цивільні особи. Інші атаки, зокрема, з використанням дронів, були здійснені на Слов'янськ, Сергіївку й на лікарню у Дніпровському районі м. Херсона (↗ ISW, 25.9.2025).
На початку вересня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що за перші вісім місяців цього року кількість цивільних жертв зросла на 40 % порівняно з 2024 роком. Крім того, російські дрони ближнього радіусу дії використовуються для цілеспрямованого переслідування та вбивства цивільних осіб у прифронтових районах, що є явним порушенням міжнародного права (↗ OHCHR, 22.9.2025).
Росія продовжує атаки на електростанції, системи розподілу електроенергії, виробничі об'єкти, а також на залізницю. І йдеться не лише про руйнування інфраструктури. До березня 2025 року в результаті повітряних атак Росії загинули 792 залізничники, понад 2 300 отримали поранення (↗ SZ, 18.9.2025). Під час атак на багатоповерховий будинок у місті Дніпрі було використано касетні боєприпаси, застосування яких засуджується міжнародними організаціями, адже вони становлять особливу небезпеку для цивільного населення (↗ Euronews, 20.9.2025).
Можна припустити, що в найближчі місяці Росія посилить свої атаки дронами, спрямовуючи їх передусім на цивільні об'єкти. Крім того, постійно вдосконалюються і стають дедалі точнішими важкокеровані дрони типу «Шахед». Із вересня російські ВПС використовують додатковий стартовий майданчик для дронів у Криму, через що скорочується час раннього попередження про атаки, особливо це стосується Одеської та Херсонської областей.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Україні й надалі потрібні високоякісна система ППО від ракет, нові системи захисту від дронів і достатня кількість боєприпасів для обох систем. Західні держави мають надавати технологічну й фінансову підтримку для розробки систем захисту від дронів в Україні, зокрема, використовуючи досвід, набутий у процесі вдосконалення технології БпЛА.
Ці напрацювання можуть бути корисними і для європейських військових підприємств та армій, оскільки не всі встигли самостійно розробити подібні технології і інтегрувати їх у власні системи оборони. Наскільки це необхідно, продемонстрували нещодавні російські атаки на повітряний простір європейських країн НАТО.
Санкції проти Росії мають стати ефективнішими. Передусім це стосується посилення контролю за російським тіньовим флотом у Балтійському морі, адже він дозволяє РФ фінансувати виробництво озброєнь за рахунок доходів від нафтового бізнесу. Крім того, стан занедбаного танкерного флоту збільшує ризик аварій і тим самим додатково загрожує країнам, що мають вихід на Балтійське море.
Українські атаки на російські виробничі та логістичні об'єкти (так звані deep strikes / удари по об’єктах у глибині оборони) повинні підтримуватися за допомогою сучасних керованих ракет і технологій західного виробництва (↗ Моніторинг, випуск VIII), що можуть забезпечити послаблення наступальної здатності Росії в довгостроковій перспективі. Останнім часом з'являються ознаки того, що уряд США може полегшити проведення атак далекобійними засобами на територію РФ за допомогою своїх систем озброєння (↗ ISW, 29.9.2025).
Графік: порушення повітряного простору
Факти. РФ і порушення повітряного простору в Європі
Атаки дронів на країни НАТО у Східній Європі
З атакою російських дронів на польську територію в ніч на 10 вересня конфлікт між Росією і НАТО вступив у нову фазу.
Росія порушила повітряний простір НАТО не вперше. Проте, як зазначив естонський експерт із питань оборони Александер Олех, ця ніч стала поворотним моментом у післявоєнній історії Європи. Вперше з часів Другої світової війни польські збройні сили були змушені кінетично (за допомогою перехоплювачів) відбивати загрозу над своєю територією. Це також був перший випадок, коли альянс НАТО застосував оборонну зброю у власному повітряному просторі (↗ Gazeta Wyborcza, 29.9.2025).
10 вересня Росія здійснила атаку за допомогою дронів дальнього радіусу дії – переважно імітаторами типу «Гербера», які РФ використовує і в Україні. Усупереч заявам Росії, ці безпілотники завдяки додатковим паливним бакам могли літати на відстань, що перевищувала їхній звичайний радіус дії (↗ WP tech 11.9.2025).
У зв’язку з цим Польща залучила свою протиповітряну оборону, використавши польські винищувачі F-16 і нідерландські винищувачі F-35, а також отримала підтримку від літаків-заправників НАТО, німецьких систем Patriot і італійського літака-розвідника AWACS. Через два дні після інциденту організація НАТО забезпечила в рамках операції Eastern Sentry (Східний дозір) східні кордони альянсу посиленою ППО повітряного й наземного базування.
У наступні дні Росія порушила повітряний простір інших країн НАТО. За даними Міністерства оборони Румунії, вторгнення безпілотника в румунський повітряний простір 13 вересня стало вже одинадцятим порушенням повітряного простору країни з 2022 року (↗ ABC News, 14.9.2025; BBC, 14.9.2025).
Провокації над країнами НАТО в регіоні Балтійського моря
19 вересня три російських винищувача типу МіГ-31 упродовж дванадцяти хвилин перебували в повітряному просторі Естонії, пролетівши менше ніж за десять кілометрів від узбережжя на надзвичайно близькій відстані від столиці Таллінна. Італійські винищувачі F-35 перехопили ці літаки. Фінляндія і Швеція також піднімали свої літаки задля спостереження.
Російські винищувачі вже неодноразово впритул наближалися до повітряного простору Естонії або швидко перетинали його. Александер Олех вважає, що з 2014 року лише в Естонії відбулося 40 таких порушень кордону.
Німецькі військові експерти оцінили так звану grayzone aggression (агресію в сірій зоні) від 19 вересня як надзвичайно тривалий інцидент (↗ augengeradeaus, 20.9.2025). Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав останню – четверту за цей рік – витівку Росії такого роду «безпрецедентно зухвалою» (↗ МЗС Естонії, 19.9.2025).
Також 19 вересня російські бойові літаки порушили зону безпеки польської нафтогазової бурової платформи. Інститут з вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) припускає, що Росія продовжуватиме порушувати повітряний простір для збору даних про швидкість реагування та межі можливостей НАТО, а також для поширення паніки серед населення (↗ ISW, 20.9.2025). 21 вересня німецькі винищувачі також брали участь у перехопленні російського розвідувального літака типу Іл-20М двома літаками Eurofighter. Ще 27 березня 2025 року подібний інцидент у повітряному просторі острова Рюген спричинив оголошення бойової тривоги у військово-повітряних силах Німеччини (↗ NDR, 28.3.2025).
Цілеспрямоване порушення цивільного повітряного простору над Європою
У ніч на 23 вересня аеропорти Осло та Копенгагена були закриті на кілька годин через виявлення дронів. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен оцінила це як «найсерйозніший напад на критичну інфраструктуру Данії» (↗ ZEIT, 23.9.2025). Упродовж вересня значно зросла кількість неідентифікованих дронів, що пролітали в повітряному просторі над данськими, литовськими, норвезькими та фінськими аеропортами, електростанціями й військовими об'єктами (↗ ISW, 27.9.2025).
Крім цього, у вересні відбулися нез'ясовані хакерські атаки на аеропорти в Берліні, Лондоні, Брюсселі й Дубліні. Комісар ЄС із питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що наразі близько 40 % усіх цивільних рейсів у межах ЄС зазнають хакерських атак або перешкод у сигналі. Лише в Литві за серпень було зареєстровано тисячу таких випадків (↗ Укрінформ, 15.9.2025).
Класифікація інцидентів, можливі відповіді
За оцінкою варшавського Центру східних досліджень (Ośrodek Studiów Wschodnich, OSW), Росія вбачає у стриманій реакції Заходу на порушення повітряного простору можливість ще більше розколоти ЄС і НАТО. Крім того, РФ намагається довести західним урядам, що підтримка України обходиться їм все дорожче. Тому варто очікувати подальшої ескалації, доки Захід не почне рішуче й одностайно реагувати на дедалі агресивніші провокації Росії (↗ OSW, 10.9.2025).
Паралелі між Україною і Фінляндією
ISW проводить паралелі між агресивною риторикою Кремля на адресу Фінляндії і наративами, з якими Росія готувалася до війни проти України упродовж 2021 року. У Комітеті Державної думи з оборони РФ Фінляндію обвинуватили в тому, що вона «стає справжнім розсадником фашизму швидше за Україну». Президент Путін, його радник з питань безпеки Микола Патрушев і високопоставлені чиновники висловлюють погрози, які нагадують формулювання, що використовувалися перед вторгненням Росії в Україну. Заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв говорив про «корінні причини», повторивши формулюванням, яке російські офіційні особи регулярно використовують, згадуючи про початкові воєнні цілі Москви в Україні (↗ ISW, 9.9.2025). Все це відображає «сценарій», за яким Росія створила інформаційний привід для легітимізації нападу на Україну (↗ ISW, 18.9.2025).
Запобігання російським операціям під чужим прапором
ISW попереджає, що в майбутньому Росія може цілеспрямовано звинувачувати Україну в актах саботажу або нападах на західні країни. Так, 30 вересня Служба зовнішньої розвідки Росії заявила, що Україна готує під чужим прапором напад на критичну інфраструктуру в Польщі, аби звинуватити в ньому Росію і Білорусь. У разі майбутніх диверсій Росія може використати це як аргумент, щоб заперечити свою відповідальність і підірвати довіру до України (↗ ISW, 30.9.2025).
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський і військовий експерт Густав Грессель наполягають на значному обмеженні радіусу пересування російських дипломатів у межах ЄС, особливо у країнах, де російські спецслужби мають фіктивні фірми (↗ Die Welt, 24.9.2025). Після серії підпалів у Польщі, за якими, як припускається, стоїть російська військова розвідка ГРУ, Польща дозволяє російським дипломатам пересуватися лише в межах Варшави й навколо міста. За словами Сікорського, частина із близько 2 000 російських дипломатів в ЄС «виконує завдання, несумісні з їхнім дипломатичним статусом» (↗ Gazeta Wyborcza, 12.9.2025). Тому Польща закликає своїх партнерів по ЄС заборонити російським дипломатам вільне пересування в Шенгенській зоні.
Дебати щодо створення безпольотної зони
На додаток до цього Радослав Сікорський пропонує запровадити безпольотну зону над частиною території України (FAZ, 15.9.2025). Така пропозиція вже висувалася відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році (↗ augengeradeaus, 15.3.2022). У березні цього року обговорювалася ідея створення під егідою Європи Інтегрованої зони повітряного захисту (IAPZ), яка використовувала б бойові повітряні патрулі (CAP) над територією України, що не є зоною бойових дій, під назвою «Небесний щит» (↗ Guardian, 6.3.2025).
Британський експерт з питань безпеки Натаніел Інгленд іде ще далі й виступає за розробку комплексної стратегії для України та Європи. За словами Інгленда, державність України може бути збережена лише за умови зменшення навантаження на її збройні сили. Водночас не можна допустити, щоб Росія відкрила нові фронти в Європі, наголошує експерт.
Крім створення зони безпеки вздовж західного кордону України з Білоруссю, Інгленд виступає насамперед за посилення захисту повітряного простору України. Він називає це sanctuary strategy, тобто стратегією, яка забезпечила б створення спокійних місць в Україні, якби західні партнери хоча б частково могли захистити повітряний простір України.
https://www.rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/europes-moment-sanctuary-strategy-ukraine
Пропозиція Натаніела Інгленда передбачає створення безпольотної зони / no fly zone (NFZ) над Центральною і Західною Україною, що простягатиметься від кордону у трикутнику між Білоруссю, Росією і Україною на Південному Сході до Павлограда (Дніпропетровська область), на Південному Заході через Кривий Ріг до Миколаєва, потім на Захід до Доброслава (Одеська область) і звідти на Південь від Одеси до кордону румунського повітряного простору над Чорним морем. Така безпольотна зона прикрила б усю центральну частину України й кордон з Білоруссю. А Москва більше не мала б можливості обійти українську протиповітряну оборону на півночі. І поки європейські країни-партнери прикривали б внутрішню територію України, українська армія могла б зосередитися на відвоюванні територій на Сході та здійсненні спротиву російським атакам.
Інгленд наголошує, що створення такої безпольотної зони базується на двох складових. Це – багаторівнева система ППО для перехоплення ракет і патруль швидкого реагування для боротьби з літаками або дронами, які проникатимуть у безпольотну зону. Їхні структури командування і координації мають бути схожими на систему контролю повітряного простору НАТО (Integrated Air and Missile Defence System) із чіткими правилами застосування та спільним наглядом. Але це не має бути місія НАТО. Радше це – спроба знайти відповідь на дії Росії без участі США, яка повинна мати стримуючий ефект (↗ RUSI, 19.9.2025).
Необхідно дати Москві відповідь, що не виключає прогресивних підходів через страх перед ескалацією конфлікту з боку Росії. Нещодавні атаки дронів на східному фланзі НАТО показують, що українська оборона не може сама по собі повністю виключити ризик поширення воєнних дій на країни НАТО. В інтересах безпеки Європи, а також Німеччини, необхідно розробити спільну стратегію, яка значно полегшить становище України й дасть Москві чітко зрозуміти, що будь-яке розширення війни конвенційними, ядерними або гібридними засобами приречене на провал.
Kyjiwer Gespräche
Метод
База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW) Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних Сил ЗСУ (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025)
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025).
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Завдяки даним, зібраним упродовж 37 місяців, а також аналізу більше ніж 58 800 атак можна виявити наявні тенденції.
Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.
Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).
Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.
Про автора
Маркус Вельш – незалежний аналітик, кінодокументаліст і публіцист. З 2014 року М. Вельш опікується журналістикою за методом OSINT і аналізом даних, зокрема щодо російської війни проти України, щодо тем воєн і зовнішньої політики, а також щодо німецького дискурсу з цих тем.
У співпраці з «Київським діалогом» Маркус Вельш з 2023 року проводить дослідження і панельні дискусії щодо західної санкційної політики.
З 2015 року він керує платформою даних та аналізу ↗ Perspectus Analytics.
Про «Київський діалог»
«Київський діалог» – це незалежна платформа громадянського суспільства, що сприяє діалогу між Україною та Німеччиною.
Заснована 2005 року як міжнародний формат конференцій із соціальної і політичної тематики, із 2014 року вона підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміцнення місцевої демократії в Україні.
З моменту повномасштабної російської агресії у 2022 році основна увага платформи приділяється суспільній стійкості, соціальній згуртованості, а також питанням безпеки, зокрема, військовій підтримці України й західній санкційній політиці.
«Київський діалог» – це програма «Європейського обміну» (Europäischer Austausch gGmbH.).
КОНТАКТ
Київський діалог
c/o Europäischer Austausch gGmbH
Erkelenzdamm 59, 10999 Berlin
+49 30 616 71 464-0
info@kyiv-dialogue.org
www.kyiv-dialogue.org
Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні
Вул. Академіка Богомольця, 5, оф. 1, 01024 м. Київ / Україна
+38 044 4927443 office.kyiv@kas.de
www.kas.de/de/web/ukraine
Будь ласка, зареєструйтеся, щоб коментувати.