КОНТЕКСТ
- У листопаді ситуація в повітряній війні проти України майже не змінилася, незважаючи на невелику позитивну тенденцію до збільшення кількості перехоплених ракет. Російська армія продовжує атакувати критичну інфраструктуру енергетичної галузі та житлові райони. В результаті цього Україна з 2022 року втратила 70 % своїх потужностей з виробництва електроенергії. Цивільне населення також і надалі зазнає цілеспрямованих атак.
- Росія ще не може досягти своїх цілей щодо виробництва дронів дальнього радіусу дії. Однак ситуація залишається доволі серйозною з огляду на високу концентрацію атак і постійні зміни їхніх хвиль. У листопаді Росія застосувала проти цивільних об'єктів 5 444 дрони дальнього радіуса дії (+3 % порівняно з попереднім місяцем), 108 крилатих ракет (-33 %) та 106 балістичних ракет (-2 %). Кількість використаних дронів за останні три місяці майже не змінилася, а кількість використаних ракет залишається дуже високою, особливо в порівнянні з попередніми роками.
- Рівень перехоплення дронів зріс до 84 % (жовтень 80 %, вересень 87 %). У листопаді не вдалося перехопити 884 дрони (попередній місяць 1 077). Рівень перехоплення балістичних ракет становить близько 30 % (попередній місяць 15 %), а для крилатих ракет цей показник залишається незмінним і становить від 70 до 85 %.
- Загалом у листопаді не було перехоплено 996 ракет (попередній місяць 1 213). Загальна кількість неперехопленої вибухівки (payload), за якою вимірюється руйнівний потенціал повітряних атак, хоча і знизилася, але залишається на другому місці за величиною упродовж поточного року.
- Збройні сили України й надалі покладаються на постачання нових систем радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони, а також боєприпасів. Тож необхідно й надалі працювати над удосконаленням інтегрованих систем протиповітряної оборони (IADS).
- Відбулася модифікація російських дронів «Шахед», метою якої є здійснення цілеспрямованих атак на повітряні системи озброєння ППО України за допомогою ракет «повітря-повітря».
- У листопаді нові українські системи протидії дронам стали боєздатними. Після тривалої затримки розпочалося серійне виробництво дронів-перехоплювачів Octopus. Із Франції до України було поставлено багаторівневу систему захисту з FPV-дронів. Дрон-перехоплювач Sting був успішно застосований проти російських дронів «Герань-3».
- Україна, як і раніше, покладається на постачання високоточної зброї дальнього радіуса дії із Заходу (так званої зброї DPS, Deep Precision Strike weapons), оскільки її власні системи ще не мають необхідної ефективності у плані навігації і завантаження вибухівкою. Якщо за допомогою цієї зброї дальнього радіуса дії Україна зможе чинити достатній тиск на Росію, вона отримає кращі переговорні позиції для завершення війни.
СИТУАЦІЯ В ЛИСТОПАДІ. АНАЛІЗ І ТЕНДЕНЦІЇ
У листопаді ситуація в повітряній війні в Україні майже не змінилася, незважаючи на незначну позитивну тенденцію до збільшення кількості збитих ракет. У листопаді російська армія атакувала українські міста та цивільні об'єкти за допомогою 5 444 дронів (на 3 % більше ніж у попередньому місяці, максимальний показник був зафіксований у липні – майже 6 300 дронів). Це відповідає приблизно 180 дронам на ніч.
Росія поки що не може досягти поставлених цілей щодо виробництва дронів дальнього радіуса дії
(↗ Монітор VIII), однак продовжує успішно атакувати цивільну інфраструктуру. Частка дронів-приманок (переважно типу «Гербера») незначно знизилася до 38 %. 62 % усіх дронів дальнього радіусу дії, що використовуються Росією, були типу "Шахед" 136 / "Герань-2".
Рівень перехоплення російських засобів повітряного нападу
Щодобові інтервали й інтенсивність хвиль атак практично не змінилися з літа. Протягом семи ночей у листопаді було зафіксовано понад 400 атак дронів, а в ніч на 29 листопада — 596 атак. За винятком короткого періоду в серпні, пов'язаного із зустріччю Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці (↗ Монітор VIII), чіткого зв'язку між політичними подіями та інтенсивністю атак не спостерігається.
ISW, 29.11.2025
НЕВЕЛИКЕ ПОЛІПШЕННЯ РІВНЯ ПЕРЕХОПЛЕНЬ
Кількість неперехоплених засобів повітряного нападу в листопаді зменшилася порівняно з попереднім місяцем, хоча РФ і застосувала більше дронів, оскільки ППО України діяла ефективніше. У листопаді не були перехоплені 884 дрони (у жовтні 1 077). Тобто рівень перехоплення дронів дещо зріс, склавши 84 % (у жовтні 80 %, у вересні 87 %).
Крилатих ракет було зафіксовано значно менше, ніж у попередньому місяці – 108 (-33 %). Балістичні ракети були застосовані 106 разів (-2 %); у порівнянні з останніми роками це все ще дуже високий показник (у 2024 і 2025 роках середньорічний показник становив приблизно 60 ракет на місяць). Рівень перехоплення балістичних ракет («Іскандер-М» і «Кинджал») у листопаді покращився, склавши близько 30 % (попередній місяць 15 %). Рівень перехоплення крилатих ракет залишився незмінним і, залежно від типу, становив від 70 до 85 %. Загалом у листопаді, включаючи дрони, не було перехоплено 996 засобів повітряного нападу (попередній місяць 1 213).
Фактичний руйнівний потенціал атак відображається в сумі неперехопленої вибухівки, тобто в кількості корисного навантаження (payload) усіх ракет. У листопаді цей показник становив 69 540 кг, що на 25 % менше ніж у жовтні (93 700 кг). На балістичні ракети припадало 31 880 кг (-23 % порівняно з попереднім місяцем), на крилаті ракети – 10 420 кг (-49 %) і на дрони типу «Герань-2» – 27 240 кг (-15 %). Незважаючи на збільшення кількості атак дронів і майже незмінну кількість балістичних ракет, кількість вибухівки, що досягла цілі, а отже і потенціал руйнування, значно зменшилися, оскільки покращилися показники перехоплення силами ППО України. Однак це залишається другим найвищим показником за рік (максимальний показник у жовтні: 93 730 кг).
Неперехоплена вибухівка в кг речовини на місяць
Росія і надалі намагатиметься виснажити українську протиповітряну оборону комбінованими атаками дронів і ракет високої інтенсивності. Дрони «Шахед» використовуються також для розвідувальних польотів із метою підготовки атак за допомогою високотехнологічних систем озброєння, що мають значно більшу руйнівну силу. Україна май й надалі розбудовувати свою інтегровану протиповітряну оборону (Integrated Air and Missile Defence, IADS) проти ракет і дронів на будь-якій висоті, швидкості та з будь-якою траєкторією польоту цілі (↗ RUSI, 27.11.2025). Інтегрована протиповітряна оборона (IADS) означає координацію та інтеграцію всіх повітряних і наземних систем протиповітряної оборони, які беруть участь у розвідці й комунікації. Особливим викликом є інтеграція дуже різних систем, процеси прийняття тактичних рішень і забезпечення безперервного радіолокаційного покриття у складних рельєфних утвореннях на околицях міст. (↗ Том Купер, 30.11.2025).
АТАКИ НА ІНФРАСТРУКТУРУ Й ЦИВІЛЬНЕ НАСЕЛЕННЯ
Росія послідовно продовжує свою повітряну війну, здійснюючи атаки на об’єкти, життєво важливі для цивільного населення України. Як і в попередні тижні, під загрозою перебуває інфраструктура енерго- й теплопостачання (↗ Moнітор X). Цілеспрямовані масштабні атаки на південному сході країни призвели до тривалих відключень електроенергії та обмежень у залізничному сполученні (↗ Суспільне, 8.11.2025). Із 2022 року Україна втратила близько 70 % своїх потужностей із виробництва електроенергії. Бракує запасних частин для їхнього ремонту. Бюджет українських енергетичних компаній на 30 % менше від необхідного. ЄС має виділити шість мільярдів євро на покращення захисту й на ремонт пошкоджених енергетичних об'єктів (↗ Kyiv Independent, 18.11.2025).
Російська армія й надалі здійснює цілеспрямовані атаки на цивільне населення, наприклад, на автобус у Дніпровському районі Херсона 3 листопада, на мікроавтобус у Запоріжжі 5 листопада та на санітарний транспорт у Херсоні 22 листопада. У Харкові внаслідок російських атак із 2022 року було зруйновано або пошкоджено 12 500 будинків, 160 000 людей залишилися без даху над головою (↗ Суспільне, 20.11.2025). Особливо серйозно постраждало місто Тернопіль, там 19 листопада за одну ніч загинула 31 особа й 94 отримали поранення, 13 осіб досі вважаються зниклими безвісти (↗ Суспільне, 21.11.2025).
Під особливо великим тиском через атаки дронів, ракет і планерних бомб продовжують перебувати прифронтові регіони. У порівнянні з попередніми місяцями помітно, що атаки більше зосереджуються на окремих районах. У листопаді від них найбільше постраждали Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Донецька й Чернігівська області.
Графік пошкоджень за областями
Причини й факти
I. Технічний розвиток української ППО
Радіоелектронна боротьба проти балістичних ракет
Застосування гіперзвукової зброї Х-47М2 «Кинджал» і ракети «Іскандер-М» за останні місяці майже подвоїлося. Водночас у літній період рівень збиття цих ракет значно знизився.
Українська армія зіткнулася з кількома викликами: зміненим програмним забезпеченням, що забезпечує крутішу траєкторію польоту і, судячи з усього, швидші маневри ухилення, використанням дронів-приманок і більшою концентрацією ракет у рамках однієї хвилі атаки. Дані про атаки в окремі ночі демонструють дуже великі відмінності в частоті збиття балістичних ракет. Вони коливаються від нуля до 100 % (↗ RUSI, 18.11.2025).
Проте за останні тижні загальний рівень перехоплення покращився. За результатами аналізу щоденних звітів Повітряних сил ЗСУ, цього року вже було перехоплено щонайменше 135 балістичних ракет.
За даними українського спецпідрозділу «Нічна варта», ракети «Кинджал» неодноразово збивалися за допомогою засобів РЕБ (Electronic Warfare, EW) (↗ 404media, 20.11.2025). При цьому порушується робота навігаційної системи ракет «Кинджал», яка залежить від зв'язку з російською супутниковою системою ГЛОНАСС (jamming).
Українська система РЕБ «Ліма» вводить в оману ракети-нападники, подаючи їм неправильні координати (spoofing). Вона здатна виснажити навігаційну систему ракет настільки, що датчики в ракетах , які йдуть в атаку, просто вимикаються, і вони падають – на відстані до 200 км від заданої цілі (↗ Forbes, 19.11.2025).
Українські збройні сили й надалі потребують постачання систем РЕБ, боєприпасів, загальних систем ППО та спеціальних систем Patriot для відбиття російських повітряних атак (↗ рекомендації в Moнітор X). Про те, що це можливо, свідчить аналіз останньої ночі великих атак, під час якої 29 листопада російська армія здійснила загалом 632 атаки. Були перехоплені всі чотири застосовані ракети «Іскандер-М» (↗ КПС ЗСУ, 29.11.2025).
Російська загроза через модифіковані ракети
Російські збройні сили постійно модифікують свої дрони типу «Шахед», аби прорвати українську систему протидії. Уздовж лінії фронту були помічені модифіковані дрони «Шахед», що атакували українські літаки й вертольоти, які використовуються для протидії дронам. Уперше в цьому контексті у збитому дроні «Шахед» було знайдено ракету «повітря-повітря» типу R-60 (↗ Сергій Бескрестнов, 1.12.2025). У дронах типу «Герань-2» системи зв'язку й навігації були модифіковані таким чином, що ними можна керувати в режимі реального часу – частково за допомогою радіосигналів, які вони отримують з окупованих територій України.
У листопаді на фронті було помічено іранський безпілотник середньої дальності типу «Шахед-107» (↗ ISW, 29.11.2025). Ця модель має велику дальність польоту й можливості розвідки в режимі реального часу, що дозволяє їй діяти доволі точно (↗ Defence-network.com, 11.7.2025). Із серпня 2025 року російські збройні сили неодноразово атакували Україну наземними крилатими ракетами типу 9M729 («Новатор»), які можуть оснащатися ядерними боєголовками, а це є явним порушенням Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД) (↗ Reuters, 31.10.2025).
Застосування нових систем протидії дронам
У середині листопада після тривалої затримки розпочалося серійне виробництво українського дрона-перехоплювача Octopus (↗ Денис Шмигаль, 14.11.2025). Він може використовуватися переважно вночі, на різних висотах і є стійким до РЕБ. Умови його запуску також простіші, ніж у інших систем дронів.
Octopus є результатом британсько-української ініціативи й може використовуватися також проти російських дронів, які літають як на особливо великій висоті, так і дуже низько. Цей дрон-перехоплювач був розроблений у 2024 році і вже в лютому 2025 року був готовий до серійного виробництва. Однак бюрократичні і юридичні перешкоди завадили його своєчасному запуску – з руйнівними наслідками.
Відтепер завдяки Octopus Україна має модель для ефективнішої боротьби із дронами, яку легко можна масштабувати. Однак аналітичний центр RUSI застерігає від надто високих очікувань і переоцінки нового дрона-перехоплювача як універсального рішення для захисту східного флангу НАТО (↗ RUSI 27.11.2025).
Також планується впровадження багаторівневої системи захисту французької компанії Atreyd, у якій цілий рій недорогих дронів FPV перехоплює ворожі ракети «як летюче мінне поле». За допомогою штучного інтелекту пілот зможе одночасно керувати 100 дронами незалежно від GPS-сигналів. Ця система, призначена виключно для оборони, має захищати, зокрема, міста й інфраструктуру, а в майбутньому і відбивати планерні бомби (↗ Business Insider, 12.11.2025).
Крім того, наприкінці листопада український дрон-перехоплювач Sting був успішно застосований проти дронів «Герань-3» (↗ Defence Blog, 30.11.2025). Дрони «Герань-3» можуть літати швидше завдяки реактивному двигуну й легше обходити системи протиповітряної оборони, але досі Росія майже не використовувала їх. Український виробник дронів Wild Hornets оцінює ефективність перехоплення свого дрону Sting при використанні проти звичайних дронів «Герань-2» приблизно в 60-90 %. Перевага Sting полягає також у низькій вартості його виробництва, яка становить близько 2 000 доларів США за одиницю (↗ Defence Express, 20.9.2025).
II. Українські можливості глибокого ураження. Огляд
Україна має отримати кращі можливості для нанесення ударів по інфраструктурі, військових аеродромах, підприємствах із випуску озброєння і виробничих об'єктах російських постачальників. Тільки так вона зможе обмежити повітряні удари російської армії в кількісному і логістичному плані. Для цього Україні потрібна ефективна й точна зброя дальньої дії (Deep Precision Strike weapons, DPS).
Подальший розвиток і масштабування виробництва вітчизняних ракет великої дальності буде головним пріоритетом України у 2026 році. Фабіан Гоффман, експерт із військових ракетних технологій із університету міста Осло, вважає, що з огляду на «зростаючий тиск США щодо погодження України на невигідне для неї переговорне рішення такі ракетні системи є одним із небагатьох незалежних стратегічних засобів впливу», що залишаються в розпорядженні України (↗ Missile Matters, 30.11.2025).
Проведениий Ф. Гоффманом аналіз останніх українських повітряних ударів по Росії показує, що в них використовувалися передусім ракети з невеликою кількістю – менше ніж 100 кг – вибухівки.
ISW, 29.11.2025
Українські виробники вже розробили широкий спектр ракетних систем. Однак, за словами Гоффмана, оснащення вибухівкою вагою понад 100 кілограмів усе ще становить для них проблему. Системи «Фламінго», «Сапсан» і «Довгий Нептун» намагаються вирішити цю проблему, але «всі вони мають певні недоліки». Тому Україна в найближчому майбутньому має покладатися на постачання західних систем ракет великої дальності.
Можливості крилатої ракети «Фламінго»
Розроблена в Україні наземна крилата ракета FP-5 «Фламінго» була неодноразово випробувана цього року. Вона має дальність польоту 3 000 км і може нести вибухові заряди вагою понад 1 000 кг. Однак FP-5 «Фламінго» не використовує передові навігаційні системи на кшталт TERCOM (Terrain Contour Matching) на основі радара для зіставлення контурів місцевості або DSMAC (Digital Scene Matching Area Correlator) – системи, які зіставляють зображення з камери із збереженими профілями ландшафту.
Замість цього FP-5 «Фламінго» використовує супутникову навігацію і програмне забезпечення з відкритим кодом Ardupilot (↗ IISS, 5.9.2025). Ardupilot базується на традиційній навігації за координатами (dead reckoning), яка не потребує супутникового зв'язку, а використовує для визначення положення обчислення швидкості, часу й напрямку польоту.
Це програмне забезпечення також було використане під час операції «Павутина» у червні (↗ golem.de, 3.6.2025), під час якої українська армія успішно атакувала кілька російських аеропортів. Однак її дрони стартували з якнайближчої відстані. На великих відстанях навігація за допомогою dead reckoning схильна до помилок. У разі, коли FP-5 «Фламінго» використовує супутниковий зв'язок для навігації, його легко заглушити засобами РЕБ. FP-5 «Фламінго» також не має сучасних систем управління для точного наведення на ціль. Крім того, велика вага літального апарата заважає швидким маневрам для ухиляння від нападу. FP-5 «Фламінго» використовувався лише кілька разів (↗ Мілітарний, 31.10.2025) і тому не відображений на графіку вище.
Інші види власного виробництва України
Україна розробила й інші системи нападу. Найбільш перспективною з них є «Довгий Нептун» (R-360L Neptun), далекобійна версія морської крилатої ракети «Нептун». Вона була оптимізована для наземних атак і має дальність польоту 1 000 км. Експерти припускають, що ця ракета оснащена навігаційною системою TERCOM, можливо, навіть із адаптованою головкою самонаведення, яка під час наземних атак забезпечує особливо точне наведення на ціль (↗ Missile Matters, 30.11.2025).
Про іншу українську лінійку ракетних систем, балістичну ракету малої дальності «Сапсан», поки що відомо небагато. Вона, ймовірно, має дальність польоту менше ніж 500 км і керовану головку із сучасною інерційною навігаційною системою (Inertial Navigation System, INS).
Можливості менших моделей
Крім того, існує ціла низка українських ракет середньої ваги, які можуть нести вибуховий заряд вагою від 100 до 200 кг. Моделі «Пузатий Нептун», «Барс» або «Паляниця» мають дальність польоту від 400 до 700 км. Крилата ракета «Рута», що виробляється на іспанських і голландських заводах, оснащена сучаснішими головками самонаведення INS (↗ Indodefensa, 1.11.2025) і в наступному році буде оснащена штучним інтелектом американської компанії Shield AI. Однак «Рута» може нести лише до 150 кг вибухівки, а українська ракета-дрон «Пекло» узагалі лише 70 кг.
Можливість належного начинення вибухівкою залишається обмежувальним фактором для далекобійних дронів українського виробництва, що заважає ефективніше вражати цілі. Фабіан Гоффман наголошує, що багато дронів, розроблених в Україні, мають дальність польоту від 200 до 2 000 км залежно від їхнього типу, а багато з них оснащені навігаційними системами INS і GNSS, але вони можуть нести всього 25-75 кг вибухівки.
Ще одним варіантом є переобладнання двомісних літаків, що керуються автономно, без пілотів. Максимальна вантажопідйомність таких літаків становить 100 кг, що дозволяє їм долати відстань у 1 000 кілометрів. Дрон UJ-22, схожий на літак, який у квітні 2023 року долетів до Москви, розрахований на вантаж вагою всього 20 кг.
Необхідність у західних типах ракет
Для досягнення більшого ефекту Україна потребує західних поставок. У травні 2023 року українська армія вперше застосувала британські крилаті ракети типу Storm Shadow. У липні 2023 року Україна також отримала французькі, а пізніше й італійські крилаті ракети типу SCALP-EG, які майже ідентичні британській моделі. Завдяки багатоцільовій боєголовці вони можуть успішно атакувати навіть серйозні цілі. Їхня система наведення є надійною і поєднує INS/GNSS та TERCOM для наведення на середній дистанції з інфрачервоною головкою самонаведення для використання на кінцевій фазі. Фабіан Гоффман припускає, що Франція, Італія і Велика Британія не обмежили дальність польоту цих крилатих ракет, яка становить приблизно 560 кілометрів.
Із жовтня 2023 року США почали постачати українській армії ракетні комплекси малої дальності серії ATACMS, які керуються або інерційною навігаційною системою (INS), або вбудованим супутниковим приймачем (GNSS). США постачали моделі з дальністю польоту від 185 до 300 км. Фабіан Гоффман припускає, що наприкінці 2025 року Україна не матиме значних запасів ракет ATACMS, Storm Shadow і SCALP-EG (↗ Missile Matters, 30.11.2025).
Жоден німецький уряд досі не наважився поставити Україні крилаті ракети типу Taurus (Target Adaptive Unitary and Dispenser Robotic Ubiquity System). Під час поіменного голосування в Бундестазі за пропозицією фракції ХДС/ХСС у березні 2024 року (↗ Bundestag, 14.3.2024) пропозиція не набрала більшості голосів. Також у заявах чинного уряду Німеччини (↗ Tagesspiegel, 21.5.2025) не вказано, що в найближчому майбутньому будуть поставлені крилаті ракети Taurus або що українські солдати будуть навчені користуватися цією системою (↗ Welt, 30.11.2025).
Серійна модель Taurus KEPD-350 з дальністю польоту близько 500 км і тандемною боєголовкою MEPHISTO особливо добре підходить для знищення добре захищених цілей. Завдяки своїй навігаційній системі крилата ракета має переваги, яких наразі не мають власні моделі України. Taurus KEPD-350 має як захищений від спроб перешкоджання GPS-приймач, так і три інші незалежні одна від одної навігаційні системи, які дозволяють автономне керування на великих відстанях без супутникового зв'язку. Це інерційна навігаційна система (INS), навігація за рельєфом місцевості (Terrain Reference Navigation, TRN) і навігаційна система на основі обробки зображень (Image Based Navigation, IBN).
Україна потребує високоточної зброї великої дальності (ракети Deep Precision Strike) із західних країн. Без нової зброї DPS існує загроза виникнення прогалин у її можливостях, що створить додаткові стратегічні виклики для України в її нинішній нестабільній воєнній ситуації. І навпаки: якщо Україна матиме достатньо засобів для здійснення постійного й ефективного тиску на Росію, вона посилить свою переговорну позицію та збільшить шанси на завершення війни довготривалим миром.
Kyiv Dialogue
Метод
База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW) Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних Сил ЗСУ (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025)
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025).
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Завдяки даним, зібраним упродовж більше 39 місяців, а також аналізу більше ніж 70 000 атак можна виявити наявні тенденції.
Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.
Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).
Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.
Про автора
Маркус Вельш – незалежний аналітик, кінодокументаліст і публіцист. З 2014 року М. Вельш опікується журналістикою за методом OSINT і аналізом даних, зокрема щодо російської війни проти України, щодо тем воєн і зовнішньої політики, а також щодо німецького дискурсу з цих тем.
У співпраці з «Київським діалогом» Маркус Вельш з 2023 року проводить дослідження і панельні дискусії щодо західної санкційної політики.
З 2015 року він керує платформою даних та аналізу ↗ Perspectus Analytics.
Про «Київський діалог»
«Київський діалог» – це незалежна платформа громадянського суспільства, що сприяє діалогу між Україною та Німеччиною.
Заснована 2005 року як міжнародний формат конференцій із соціальної і політичної тематики, із 2014 року вона підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміцнення місцевої демократії в Україні.
З моменту повномасштабної російської агресії у 2022 році основна увага платформи приділяється суспільній стійкості, соціальній згуртованості, а також питанням безпеки, зокрема, військовій підтримці України й західній санкційній політиці.
«Київський діалог» – це програма «Європейського обміну» (Europäischer Austausch gGmbH.).
КОНТАКТ
Київський діалог
c/o Europäischer Austausch gGmbH
Erkelenzdamm 59, 10999 Berlin
+49 30 616 71 464-0
info@kyiv-dialogue.org
www.kyiv-dialogue.org
Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні
Вул. Академіка Богомольця, 5, оф. 1, 01024 м. Київ / Україна
+38 044 4927443 office.kyiv@kas.de
www.kas.de/de/web/ukraine
Будь ласка, зареєструйтеся, щоб коментувати.