КОНТЕКСТ
- У грудні Росія використала проти українських міст і цивільних об'єктів 5 131 безпілотник (на 6 % менше, ніж у попередньому місяці), а також 120 крилатих і 57 балістичних ракет. Уперше було повідомлено про застосування ракети «Іскандер-1000». У Білорусі, ймовірно, відбувається розміщення ракет середньої дальності (IRBM) типу «Орєшнік».
- Рівень перехоплення дронів знизився і становив 81 % (попередній місяць 84 %). У грудні не вдалося перехопити 987 дронів (попередній місяць 844). Щодо балістичних і крилатих ракет відсоток перехоплень майже не змінився: було перехоплено приблизно 25 % балістичних ракет і близько 85 % крилатих ракет.
- Загалом у грудні не було перехоплено 1 052 засоби повітряного нападу (попередній місяць 996). Загальна сума неперехоплених бойових зарядів (payload) продовжила знижуватися через зменшення кількості застосованих ракет (з відносно великим вибуховим спорядженням).
- Серйозні атаки на українську електромережу призвели до масштабних відключень електроенергії і обмеження енергоспоживання. Особливо серйозно страждала у грудні від атак Одеська область. На схід від річки Дніпро загострилися проблеми з електропостачанням. Інфраструктура газової і нафтової промисловості, а також залізничні колії також зазнали значних пошкоджень.
Підсумки 2025 року
- За 2025 рік російська армія здійснила близько 56 700 повітряних ударів, зокрема за допомогою дронів дальньої дії (96 % усіх ударів) по цивільних об'єктах України, а це в чотири рази більше, ніж у 2024 році (13 300). 2025 року було зафіксовано 15 ночей, у які було використано більше ніж по 500 дронів. Протидія дронам залишалася найсерйознішим викликом для українських повітряних сил. Щодо дронів дальньої дії, то рівень їхнього перехоплення знизився з 98 % у лютому до лише 80 % у жовтні.
- Україна змогла скоротити виробництво дронів у Росії завдяки цілеспрямованим атакам на заводи-виробники й підприємства-постачальники компонентів. Починаючи із серпня 2025 року, кількість залучених російських дронів дальньої дії постійно зменшувалася. Найважливішим партнером Росії у виробництві дронів залишається Китай.
Перспективи на 2026 рік
- Є побоювання, що 2026 року російські дрони стануть іще серйознішою загрозою завдяки модифікації озброєнь і систем управління в РФ. Протидіяти такій ситуації можна шляхом здійснення інвестицій у виробництво систем ППО в Україні.
- У британському аналітичному центрі RUSI вважають, що у 2026 році Росія опиниться у ще скрутнішому становищі й шукатиме вихід, вдавшись до ескалації гібридної війни. Вона може зачепити насамперед населення прифронтових регіонів і портового міста Одеси.
- Стратегічно доцільною і ефективною відповіддю на загрозу з боку Росії є цілеспрямоване перешкоджання модернізації і виробництву російських систем ППО. Крім того, європейські країни-члени НАТО мали б надати Україні ефективну високоточну зброю дальнього радіусу дії, що дозволить їй здійснювати високоточні повітряні удари вглиб Росії (deep precision strikes).
СИТУАЦІЯ У ГРУДНІ. АНАЛІЗ І ТЕНДЕНЦІЇ
У грудні російська армія використала для атак на українські міста й цивільні об'єкти 5 131 дрон (на 6 % менше ніж у попередньому місяці). У середньому це відповідає 166 дронам на ніч. Про це свідчить аналіз звітів Командування Повітряних Сил ЗСУ (КПСЗСУ). На об'єкти критичної інфраструктури зазвичай здійснюється кілька хвиль ударів поспіль, часто з використанням величезної кількості дронів.
У грудні сили ППО України дещо знизили рівень ураження дронів, який становив 81 % (у листопаді 84 %). Загалом не вдалося перехопити 987 дронів (у листопаді 884). Частка дронів-приманок, які використовувалися під час атак (переважно типу «Гербера»), дещо знизилася і становила 38 %. Найчастіше Росія використовувала далекобійні дрони типу «Шахед-136» / «Герань-2».
Кількість використаних російських крилатих ракет практично не змінилася і становила 120 одиниць (попередній місяць 114). Кількість балістичних ракет майже вдвічі зменшилася і становила 57 одиниць (попередній місяць 106). Судячи з усього, РФ уперше застосувала ракету «Іскандер-1000», новий варіант балістичної ракети «Іскандер-М» з дальністю польоту до 1 300 км і боєголовкою вагою 200-300 кг (↗ ISW, 18.12.2025)
Завдяки цьому ракета може атакувати цілі на значно більшій відстані, ніж стандартна версія «Іскандер-М», обмежена дальністю польоту в 500 км.
Рівень перехоплення балістичних ракет дещо знизився і становив приблизно 25 % (попередній місяць 30 %). Для крилатих ракет цей показник становив близько 85 % (попередній місяць 80 %). Залежно від типу ракет, щомісячний показник коливається в межах 60-90 %. Загалом у грудні не було перехоплені 1 052 засоби повітряного нападу. 130 із них, як свідчать звіти КПСЗСУ, не досягли своїх цілей. Інші 920 засобів повітряного нападу влучили в 420 різних цілей.
Perspectus Analytics, KPSZSU, ISW Daily Reports
Про фактичний потенціал руйнування неперехоплених атак можна судити на підставі суми неперехоплених бойових зарядів, тобто кількості вибухових боєприпасів усіх засобів повітряного нападу. У грудні вона становила 60 935 кг ударного навантаження.
Це на 12 % менше ніж у листопаді (69 540 кг), що пов'язано перш за все з тим, що у грудні зменшилася частка балістичних і крилатих ракет із відносно великою руйнівною силою серед усіх неперехоплених засобів повітряного нападу. Це залишається третім найвищим показником за рік (максимальний показник у жовтні: 93 730 кг).
Кількість неперехоплених бойових зарядів по місяцях, кг
Продовження атак на інфраструктуру й цивільне населення
У грудні російські атаки ще більше були зосереджені на декількох областях, насамперед на Одеській області, за якою йшли Харківська та Дніпропетровська області. Прифронтові області також зазнали інтенсивних ударів із використанням дронів, ракет і крилатих бомб. Атаки на Київську область збільшилися порівняно з попереднім місяцем удвічі (↗ ISW-Tagesberichte).
В Одеській області російська армія поруч із об’єктами транспортної інфраструктури раз у раз цілеспрямовано атакувала цивільне населення. Крім дронів «Герань-2», було застосовано ракету «Іскандер» з касетними боєприпасами проти робітників, які ремонтували міст біля села Маяки на Одещині, (↗ ISW, 19.12.2025). Крім того, знову були завдані цілеспрямовані подвійні удари (double tap) по об’єктах, де працювала рятувальна служба. Також були атаковані лікарні: 10 грудня в Херсоні, а також 5 січня в Києві (↗ Kyiv Independent, 5.1.2026).
Perspectus Analytics. ISW Daily Reports
Масштабні атаки на українську енергетичну систему, зокрема 6, 13 й 18 грудня, завдали значної шкоди на тривалий час. У результаті цього в декількох областях електропостачання для приватних домогосподарств було повністю відключено, а для промислових об'єктів – частково. Крім того, було ухвалено рішення про запровадження додаткових заходів із енергозбереження, наприклад, щодо обмеження зовнішнього освітлення і освітлення відкритих просторів (↗ Dixi-Group, 15.12. 2025). Був скорочений список об'єктів критичної інфраструктури, що не підлягають відключенню електроенергії. Звільнені за рахунок цього потужності в розмірі близько 800 мегават були перерозподілені між приватними домогосподарствами (↗ Dixi-Group, 23.12.2025).
У результаті атак на Київську область в ніч на 27 грудня майже 600 000 осіб залишилися без електроенергії. Із жовтня російська армія цілеспрямовано атакує електромережі, щоби перешкодити розподілу електроенергії із західної частини країни, де вона в основному виробляється. Якщо це вдасться, Україна фактично буде розділена на дві частини (↗ Washington Post, 15.12.2025). Зокрема, на схід від річки Дніпр наприкінці грудня ситуація загострилася настільки, що не можна було запланувати ні час, ні тривалість необхідних відключень електроенергії (↗ ASTRA press, 30.12.2025).
За даними української нафтогазовидобувної компанії «Укрнафта», російські збройні сили атакували її виробничі об'єкти майже сотнею ударних дронів лише в період з 22 по 24 грудня. Державна залізнична компанія «Укрзалізниця» оцінює збитки, завдані залізничній мережі з 2022 року, у 5,8 млрд доларів США, при цьому тільки у 2025 році на її інфраструктуру було зафіксовано понад 1 100 атак (↗ WSJ, 31.12.2025).
Цифри й факти. Підсумки року й перспективи на 2026 рік
Збільшення атак на цивільні об’єкти в чотири рази
У 2025 році по цивільних об'єктах України за допомогою дронів, балістичних і крилатих ракет було здійснено близько 56 700 повітряних ударів, що в чотири рази більше ніж у 2024 році (13 300). Згідно з даними Повітряних сил ЗСУ, 8 424 з них не вдалося відбити, що передусім пов'язано зі значним збільшенням використання дронів «Шахед». Загроза від балістичних ракет залишалася приблизно на старому рівні.
Загалом у 2025 році було зафіксовано близько 54 700 атак дронів, у попередньому році їх було 11 000. Цей різкий сплеск, що кардинально змінив повітряну війну, можна було спостерігати ще в серпні 2024 року. На початку російської повітряної війни восени 2022 року дрони становили лише 30 % від усіх застосованих засобів повітряного нападу, а зараз їхня частка збільшилася до 96 %. До літа 2024 року за місяць здійснювалося щонайбільше 590 атак дронів.
Тероризування цивільного населення
Ще в липні 2025 року за місяць було зафіксовано 6 300 атак дронів. Через це зросло нічне тероризування цивільного населення. Минулого року було зафіксовано лише 15 ночей, коли здійснювалися атаки із застосуванням більше ніж по 500 дронів. Найбільший напад, у якому було задіяно 810 дронів і 13 балістичних ракет, відбувся в ніч із 6 на 7 вересня 2025 року.
Також змінилися інтенсивність і інтервали атак дронів. До квітня 2023 року повітряні атаки здійснювалися від двох до семи ночей на місяць. Починаючи з 2024 року, Росія майже щодня атакувала цивільні об'єкти в Україні – дедалі більше вночі задля максимального навантаження громадянського суспільства.
Виклик для ППО
Повітряні сили ЗСУ упродовж останніх двох років постійно вдосконалювали систему протидії дронам. Утім, у 2025 році ситуація різко погіршилася: високий показник перехоплення дронів, що в лютому 2025 року становив 98 %, у жовтні знизився до 80 %. Якщо в лютому було зафіксовано лише 90 неперехоплених дронів, то в жовтні ця цифра становила понад 1 000 БпЛА (↗ див. Моніторинг X).
У 2025 році рівень перехоплення крилатих і балістичних ракет розвивався дуже динамічно й великою мірою залежав від особливостей атак і розташування систем ППО. Модифікації ракет «Іскандер-М» (9М723) додатково ускладнювали оборону (↗ RUSI, 18.11.2025).
Із березня 2025 року недостатня наявність ракет-перехоплювачів стала серйозним викликом для української ППО через мінливу політику США щодо України (↗ див. Моніторинг V) та загалом через обмежені потужності виробництва систем Patriot, що є вирішальними для протидії балістичним ракетам (↗ див. Моніторинг X). Рівень перехоплення балістичних ракет коливався від 5 до 50 % (середньорічний показник – приблизно 25 %, попередній рік близько 20 %), тоді як крилаті ракети завдяки підтримці винищувачів Mirage 2000 і F-16 перехоплювалися щомісяця на постійному рівні 65 % і 90 %. Загалом же протиповітряна оборона повітряного базування залишається успішною: з літа 2024 року лише F-16 змогли відбити понад 1 300 повітряних атак (↗ КПСЗСУ, 19.11.2025).
У центрі уваги – енергозабезпечення у прифронтових районах
Головним завданням російського військового керівництва у 2025 році, як і протягом трьох попередніх воєнних зим, залишалося знищення української енергетичної мережі. Зосереджуючи атаки на невеликій кількості цілей і областей України, воно досягало все більшої ефективності. Із жовтня до грудня 2025 року було здійснено вісім масованих атак ракет і дронів на енергетичну інфраструктуру України, що мало руйнівні наслідки. Імпорт електроенергії в Україну зріс у грудні на 54 % (↗ open4business, 8.1.2026).
Упродовж 2025 року місто Харків і Харківська область щонайменше 250 днів піддавалися повітряним ударам, за ними йшли Дніпропетровська, Сумська, Київська й Одеська області. Росія цілеспрямовано намагається атакувати прифронтові райони, аби зруйнувати цивільне життя. Чернігівська, Донецька й Запорізька області були атаковані в 15 разів частіше, ніж регіони на заході країни; також серйозного навантаження зазнали центральні області України — Полтавська, Миколаївська й Черкаська.
Застосовані Росією засоби повітряного нападу по місяцях, січень 2024-грудень 2025 рр.
Кількість днів із повідомленнями про руйнування по областях, січень-грудень 2025 р.
Виробничі потужності Росії
За допомогою своїх союзників у минулому році Росія змогла збільшити виробництво зброї. Необхідні компоненти поставляються до РФ із Китайської Народної Республіки, а балістичні ракети KN-23 та робоча сила – із Північної Кореї (↗ ISW, 31.12.2025). Незважаючи на це, Росія не досягла власних виробничих цілей. За інформацією української військової розвідки ГУР, керівництво збройних сил РФ планувало випустити у 2025 році близько 79 700 дронів дальньої дії (↗ див. Моніторинг VIII). Достеменно невідомо, як розвивалося російська виробництво дронів упродовж останніх місяців. Однак із серпня кількість застосованих дронів однозначно зменшилася.
Застосовані Росією засоби повітряного нападу по місяцях, січень 2024-грудень 2025 рр.
Успішні атаки України
Спад виробництва російських дронів пов'язаний, імовірно, з українськими атаками на російські підприємства-постачальник (↗ Militarnyi, 1.9.2025). Серед них – атаки дронів улітку 2025 року на завод «Купол» в Іжевську – одне з найбільших оборонних підприємств Росії (↗ ASTRA press, 2.7.2025), на склад дронів (↗ Dnipro OSINT, 9.8.2025), а також на корабель у Каспійському морі 14 серпня, що мав доставити з Ірану компоненти для виробництва дронів. 7 липня 2025 року був також пошкоджений Краснозаводський хімічний завод у Московській області, що виробляє термобаричні боєголовки для ударних дронів (↗ OSINT-Projekt CyberBoroshno, 13.7.2025).
↗ OSINT-Projekt CyberBoroshno, 13.7.2025. https://t.me/kiber_boroshno/11742
Якщо Україна й надалі успішно послаблюватиме стратегічно важливі підприємства-постачальники за допомогою повітряних ударів, одночасно розвиваючи власні засоби протидії дронам і швидко нарощуючи їхнє виробництво, то 2026 року війна з дронами, можливо, вже не буде найбільшим викликом для українського тилу.
Однак вирішальним залишається також питання, чи зможе Росія виготовити велику кількість дронів нового покоління «Герань-3» (модернізована версія іранського дрона «Шахед-238») із турбореактивним двигуном. Вони розвивають швидкість до 600 км/год, що більш ніж удвічі перевищує швидкість дрона типу «Герань-2», який особливо часто застосовувався 2025 року. Удосконалена модель, імовірно, має дальність польоту близько 1 000 км (деякі джерела допускають навіть 2 000 км) і може підніматися на висоту до 9 000 м (↗ Militarnyi, 31.10.2025). Однак Росія ще не може виробляти двигуни для цього типу дронів у великих кількостях. У 2025 році було зафіксовано лише поодинокі випадки використання дронів «Герань-3», востаннє під час атаки на Чернігів 24 грудня.
Технічне вдосконалення дронів дальньої дії
У жовтні 2025 року були зафіксовані дрони дальнього радіусу дії, що атакували поїзди під час руху, використовуючи для цього вбудовані камери нічного бачення та функції радіоуправління. Ця нова технологія з оптичним керуванням вже була помічена в червні під час збиття одного із «Шахедів» поблизу Сум. Вбудований міні-комп'ютер (Nvidia Jetson Orin) забезпечує добру обробку відео й автономний пошук цілі. Ця технологія також дозволяє припустити наявність «радіомостів» до наземних ретрансляторів поблизу цілі. Радіус дії цих керованих дронів становить приблизно 200 км (↗ Militarnyi, 1.10.2025).
Російська армія також постійно використовує територію Білорусі для безпосереднього керування дронами в обхід української ППО – наприклад, під час атаки на вантажний потяг у західноукраїнському місті Ковель (↗ RBC, 26.12.2025). 2026 року Білорусь, імовірно, відіграватиме дедалі більшу роль у повітряній війні як повітряний простір для підльоту. Це стосуватиметься і контролю за повітряним простором НАТО в Польщі.
У листопаді було помічено дрони «Герань-2», озброєні додатковими ракетами (↗ див. Моніторинг XI). Є побоювання, що завдяки модифікованому озброєнню кількість вибухового заряду на них може бути подвоєна. 4 січня у збитому дроні «Шахед» було виявлено встановлений російський ПЗРК (переносний зенітний ракетний комплекс), за допомогою якого можна збивати вертольоти й літаки (↗ Militarnyi, 4.1.2026).
Українські дрони-перехоплювачі зможуть обходити наведення таких ПЗРК, наближаючись до них ззаду. Для цього передні лінії перехоплення українських Повітряних сил мають бути оснащені достатньою кількістю додаткових дронів-перехоплювачів.
↗ ISW, 5.1.2025 https://understandingwar.org/research/russia-ukraine/russian-offensive-campaign-assessment-january-5-2026/
Для ефективної протидії цій загрозі західні партнери повинні у 2026 році підтримати як збільшення виробництва нових систем протидії безпілотникам в Україні (↗ див. Моніторинг XI), так і їхнє подальше вдосконалення, зокрема за допомогою електронних компонентів і датчиків.
Крім того, необхідно покращити оснащення ППО України (↗ див. Моніторинг X). Це включає в себе використання навчальних літаків західного виробництва для боротьби з дронами «Герань-3» й постачання українській армії озброєнь, здатних знешкоджувати нові дрони на їхній висоті польоту (↗ див. Моніторинг VII).
Західні компоненти в російських ударних засобах
У вже згаданих російських ПЗРК були виявлені електронні компоненти швейцарських компаній (↗ Militarnyi, 4.1.2026). Також у багатьох інших російських наступальних озброєннях на кшталт дронів, крилатих ракет «Калібр» і ракет «Іскандер» і надалі використовуються численні західні компоненти (↗ SFR, 26.2.2025, Swiss Info, 9.4.2023), про що ще влітку 2023 року докладно повідомляла Київська школа економіки (↗ KSE, 23.8.2023). Про поточні події регулярно інформують українські громадські організації, наприклад, ГО State Watch у рамках свого проєкту Trap Aggressor (↗ Trap Aggressor Projekt, 9.12.2025).
Для виробництва дронів «Герань» російські заводи в спеціальній економічній зоні Алабуга потребують 294 різних компоненти, що в Росії не випускаються. 40 % із них поставляються з Китаю і Тайваню, 34 % — компаніями із США (↗ Militarnyi, 8.10.2025). Українська військова розвідка ГУР опублікувала перелік компонентів російських моделей дронів. У ньому зазначені й компоненти німецьких компаній Infineon Technologies і Bosch (↗ ГУР, компоненти для «Герані-3»).
Без західних компонентів Росія не зможе виробляти сучасну наступальну зброю, навіть якщо замінить їх китайськими деталями. Як проміжний постачальник західних компонентів Китай є центральною ланкою в російському виробництві зброї.
↗ ГУР, компоненти Герані‑3. https://war-sanctions.gur.gov.ua/en/page-geran-3
Російські ракети як загроза для Європи
Упродовж двох перших років повітряної війни проти України Росія в основному використовувала крилаті ракети, що залишилися від Радянського Союзу (зокрема, типу Х-22). Ці крилаті ракети, спочатку розроблені для боротьби з авіаносцями, часто влучали в цілі дуже неточно, що призводило до додаткових жертв серед цивільного населення.
Як видно з документів, що стали надбанням громадськості (↗ див. Моніторинг X), Росія передусім робить ставку на виробництво нових сучасних крилатих ракет типів Х-101, «Калібр» та «Іскандер-К». Минулого року саме вони становили більшість використаних крилатих ракет. До них додалися моделі з меншою дальністю польоту. Загалом у 2025 році було застосовано близько 1 300 крилатих ракет. Крім того, Росія використала близько 600 балістичних ракет типів «Іскандер-М» і Х-47М2 (Кинджал).
Загальна кількість крилатих ракет і ракет, які Росія застосувала проти цивільних об'єктів в Україні у 2025 році, становить близько 2 000 одиниць. Крім вищезазначених типів, до них додаються системи протиповітряної оборони S300 і S400 (близько 100 одиниць), що використовуються поблизу лінії фронту.
Росія продовжила розширювати свої виробничі потужності з виробництва балістичних ракет. Це становить загрозу не тільки для України, а і для європейських країн-членів НАТО. Ситуація ускладнюється тим, що європейські країни не мають достатньої кількості відповідних систем і ракет для перехоплення, а також не зможуть їх виготовити в найближчі роки (↗ див. Моніторинг VIII).
Упродовж минулого року стали відомі різні дані про залишки запасів і виробничі потужності російських збройних сил. «Злита» інформація про замовлення Росії в основному збігається з кількістю крилатих ракет, що використовуватися у 2025 році.
Росія, судячи з усього, притримує балістичні ракети. Зараз їхній запас ракет «Іскандер-М» і «Кинджал» становить, вірогідно, майже 800 одиниць (станом на кінець 2025 року). У «злитих» замовленнях згадуються також заплановані цифри щодо гіперзвукової ракети «Циркон» і нової моделі «Іскандеру-1000». Але у звітах КПСЗСУ за 2025 рік вони фігурували лише двічі (↗ див. Моніторинг X).
Очікується, що Росія розмістить ракети середньої дальності (IRBM) типу «Орєшнік» на сході Білорусі. Про це свідчать заяви провідних білоруських політиків та аналіз супутникових знімків, що показують будівельні роботи й під'їзну колію до колишнього аеродрому поблизу російського кордону (↗ Reuters, 31.12.2025). У ніч на 9.1.2026 року цей тип ракет знову був використаний під час атак на авіаційно-ремонтний завод у Львові (↗ див. Моніторинг II).
Чого чекати 2026 року?
У прогнозах на 2026 рік британський Королівський інститут оборонних досліджень (Royal United Services Institute / RUSI) зазначає, що з моменту відходу з Києва у квітні 2022 року Росія не досягла чотирьох із п'яти стратегічних цілей: «політичного підкорення, економічної стабільності, стабільності режиму та міжнародного авторитету». Лише у плані територіального контролю над частково анексованими територіями на Сході України Путін здобув піррову перемогу. «Однак занепадаюча держава часто є небезпечнішою за державу, що набирає сили. З огляду на економічну кризу й ослаблення звичайних збройних сил Володимир Путін переходить у фазу найвищої небезпеки. […] Ми маємо готуватися не до відродженої, а до зневіреної Росії: 2026 рік стане роком ескалації гібридних заходів». (↗ RUSI 19.12.2025).
Українські регіони, розташовані поблизу лінії фронту, у 2026 році, імовірно, зазнаватимуть ще інтенсивніших атак. Ці території не тільки піддаються атакам з використанням крилатих бомб (↗ див. Моніторинг X), але і відчувають дедалі більшу загрозу з боку FPV-дронів через їхню все більшу дальність дії (↗ див. Моніторинг XI). Є побоювання, що об'єктом посилених ударів з боку Росії стане Одеська область. У грудні вона зазнала найсильнішого обстрілу за останні чотири роки (↗ New York Times, 25.12.2025), зокрема йдеться про повітряні атаки на порти Одеси, через які проходять 90 % сільськогосподарського експорту України (↗ WSJ, 31.12.2025). Крім того, ця область має обмежені можливості з виробництва електроенергії і залежить від зовнішніх поставок енергоносіїв, що робить її особливо вразливою.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Нові стратегічні можливості стримування Росії
Росія продовжує виробляти потужні системи протиповітряної оборони й терміново потребує їх задля відбиття українських атак на оборонну промисловість або на нафтовий сектор і забезпечення стабільної ситуації на фронті. У середньо- та довгостроковій перспективі ці системи також становитимуть загрозу для повітряних сил НАТО та конвенційного стримування в Європі.
Одне з досліджень британських і українських експертів говорить про те, що централізовані процеси виробництва в Росії мають серйозні слабкі місця. Їх можна використати, наприклад, для того, щоб завадити модернізації виробництва мікроелектроніки. Також переривання ланцюгів постачання значно вплинуло б на російське військове виробництво. Такі матеріали, як кераміка на основі оксиду берилію, є необхідними для виробництва радіолокаційної техніки й імпортуються з Казахстану. (↗ RUSI, 12.12.2025).
Ускладнення виробництва російських систем ППО
Росія також залежить від західних вимірювальних приладів і калібрувальних інструментів для контролю якості. Суворіший контроль за дотриманням санкцій і експортних обмежень, наприклад, щодо виробників верстатів (зокрема, верстатів із ЧПУ) може обмежити виробництво й ремонт російських систем ППО. Крім того, автори дослідження рекомендують використовувати вразливі місця в програмному забезпеченні, яке має вирішальне значення для конструювання, шляхом кіберінфільтрації, аби скомпрометувати російські системи ППО й ускладнити їхнє виробництво.
Оборонні підприємства в м. Тулі, що лежить усього за 350 км від українського кордону, належать до найбільш вразливих виробничих об'єктів російської оборонної промисловості (↗ RUSI, 12.12.2025). Тільки за 2025 рік зафіксовано п'ятнадцять спроб атак України на цей об'єкт, остання з яких відбулася 25.12.2025 р.
Зараз Росія витрачає більше ракет-перехоплювачів, ніж може виробляти. Подальше обмеження виробничих потужностей значно ускладнить реалізацію російської військової стратегії і планування майбутніх операцій.
Посилення воєнного тиску
Для ефективнішого обмеження російської повітряної війни проти України в 2026 році необхідно посилити атаки на стратегічні цілі всередині Росії, що мають ключове значення для підтримки її військового потенціалу.
Тому західні партнери повинні постачати Україні сучасніші системи озброєння для нанесення ударів великої дальності (deep precision strikes, DPS) (↗ див. Моніторинг XI). Тільки дієвий військовий тиск змусить Кремль змінити свої стратегічні плани й піти на серйозні переговори. Це не тільки сприятиме обороні України, але й підвищить безпеку Європи в цілому, що стане основною передумовою для забезпечення тривалого миру в Європі.
СУТТЄВЕ ПОСИЛЕННЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Неможливо передбачити, коли закінчиться війна в Україні. З огляду на російську загрозу в Європі необхідно розробити нову загальну стратегію, що враховувала б, зокрема, і зменшення підтримки України та ЄС з боку США. Для запобігання подальшим війнам Україна повинна у 2026 році не тільки мати значно кращі оборонні можливості, а й бути здатною відчутно посилити тиск на Росію. Істотне посилення підтримки України є для Європи в довгостроковій перспективі менш витратним, ніж наслідки перемоги з боку РФ, особливо з огляду на очікувані в такому разі потоки біженців та на оборону Північної та Східної Європи (↗ NUPI 11.11.2025). Детальний аналіз цього питання буде представлений у наступному випуску моніторингу.
Kyiv Dialogue
Метод
База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW) Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних Сил ЗСУ (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025)
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025).
Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.
Завдяки даним, зібраним упродовж більше 40 місяців, а також аналізу більше ніж 75 300 атак можна виявити наявні тенденції.
Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.
Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).
Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.
Про автора
Маркус Вельш – незалежний аналітик, кінодокументаліст і публіцист. З 2014 року М. Вельш опікується журналістикою за методом OSINT і аналізом даних, зокрема щодо російської війни проти України, щодо тем воєн і зовнішньої політики, а також щодо німецького дискурсу з цих тем.
У співпраці з «Київським діалогом» Маркус Вельш з 2023 року проводить дослідження і панельні дискусії щодо західної санкційної політики.
З 2015 року він керує платформою даних та аналізу ↗ Perspectus Analytics.
Про «Київський діалог»
«Київський діалог» – це незалежна платформа громадянського суспільства, що сприяє діалогу між Україною та Німеччиною.
Заснована 2005 року як міжнародний формат конференцій із соціальної і політичної тематики, із 2014 року вона підтримує ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміцнення місцевої демократії в Україні.
З моменту повномасштабної російської агресії у 2022 році основна увага платформи приділяється суспільній стійкості, соціальній згуртованості, а також питанням безпеки, зокрема, військовій підтримці України й західній санкційній політиці.
«Київський діалог» – це програма «Європейського обміну» (Europäischer Austausch gGmbH.).
КОНТАКТ
Київський діалог
c/o Europäischer Austausch gGmbH
Erkelenzdamm 59, 10999 Berlin
+49 30 616 71 464-0
info@kyiv-dialogue.org
www.kyiv-dialogue.org
Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні
Вул. Академіка Богомольця, 5, оф. 1, 01024 м. Київ / Україна
+38 044 4927443 office.kyiv@kas.de
www.kas.de/de/web/ukraine
Будь ласка, зареєструйтеся, щоб коментувати.