Відкриваючи захід, директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Матіас Барнер наголосив, що Німеччина та Фонд послідовно підтримують європейську інтеграцію України, а подальший прогрес на шляху до членства залежатиме від успішності реформ. Виконавча директорка УЦЄП Любов Акуленко звернула увагу на безпрецедентне навантаження на державний апарат: Україна одночасно веде війну та проходить переговорний процес з ЄС. За її словами, з відкриттям нових переговорних кластерів українська бюрократична система має бути готовою працювати значно швидше та ефективніше.
Автори дослідження врахували останні рішення уряду щодо координації реформи публічного врядування та кілька разів оновлювали документ під час підготовки. Водночас вони констатують, що низка системних проблем залишається невирішеною. Зокрема, в Україні досі немає інституції, наділеної повноваженнями готувати рішення в межах реформи та контролювати їх виконання на щоденній основі. Окремий блок дослідження присвячений досвіду країн-кандидаток на вступ до ЄС, зокрема Сербії, Північної Македонії, Чорногорії та Молдови. Аналіз показав, що успіх реформи залежить не стільки від наявності стратегій і координаційних органів, скільки від політичного лідерства, професійної команди, дієвого координаційного центру та спроможності реалізовувати ухвалені рішення.
Саме тому експерт ЦППР Андрій Заболотний та аналітикиня УЦЄП Марія Голубицька представили рекомендовану дворівневу модель координації реформи. Вона передбачає політичний рівень у вигляді оновленої Координаційної ради під головуванням Прем’єр-міністра та адміністративний рівень, відповідальний за щоденний супровід реформи. Серед можливих рішень автори розглядають посилення ролі Секретаріату Кабінету Міністрів, створення окремого міністерства з питань належного врядування або розширення повноважень Національного агентства України з питань державної служби.
Коментуючи результати дослідження, голова правління ЦППР Ігор Коліушко наголосив, що ефективне управління неможливе без чіткого розподілу повноважень між органами влади. На його думку, перед тим як розширювати кадровий склад чи переглядати систему оплати праці, необхідно сформувати зрозумілу та відповідальну інституційну архітектуру державного управління.
Учасники дискусії неодноразово наголошували на прямому зв’язку між якістю державного управління та успішністю переговорів про членство в ЄС. Представник Представництва ЄС в Україні Асьєр Сантільян підкреслив, що політичне лідерство має підкріплюватися ефективною адміністративною координацією, чітким розподілом повноважень та достатньою інституційною спроможністю держави.
Керівник програми SIGMA/OECD для України Мартінш Крієвінш звернув увагу на уроки країн Західних Балкан. За його словами, успішність реформ визначається не кількістю координаційних структур, а їхньою здатністю ухвалювати рішення, забезпечувати їх виконання та концентруватися на стратегічних пріоритетах.
Спеціальним гостем заходу став колишній Міністр закордонних справ України Павло Клімкін. На його переконання, переговори про вступ до ЄС не можуть зводитися до технічного процесу відкриття та закриття переговорних кластерів. Україна має не лише виконувати вимоги, а й формувати власне бачення майбутнього Європейського Союзу та доводити свою цінність як майбутньої держави-члена.
Питання інституційної спроможності державної служби стало одним із центральних під час панельної дискусії. Виконувач обов’язків голови НАДС Олег Войтович наголосив, що європейська інтеграція потребує не лише адаптації законодавства, а й якісного розвитку людського капіталу та професійного державного апарату. Член Рахункової палати Кирило Клименко звернув увагу на кадрові виклики державної служби. За його словами, за останні п’ять років кількість державних службовців скоротилася на чверть, тоді як обсяг бюджету, яким вони управляють, зріс уп’ятеро. Водночас витрати на оплату праці державних службовців становлять лише 1,5% державного бюджету. На його думку, подальше скорочення кадрового потенціалу може послабити спроможність держави забезпечувати як переговорний процес з ЄС, так і виконання майбутніх зобов’язань держави-члена Союзу.
Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Марія Мезенцева-Федоренко підкреслила важливість реформи публічного врядування для переговорного процесу та наголосила на необхідності продовження діалогу між органами влади, парламентом і експертним середовищем.
Підсумовуючи дискусію, керівник проєкту EU4PAR Угіс Сікс зауважив, що справжнім показником успіху реформи є не кількість ухвалених стратегій чи планів, а досягнення конкретних результатів у роботі державних інституцій.
Учасники заходу погодилися, що ефективна координація реформи публічного врядування є не лише питанням модернізації державного управління, а й важливою передумовою успішного просування України на шляху до членства в Європейському Союзі. Представлене дослідження пропонує практичні рішення для посилення інституційної спроможності держави в один із найвідповідальніших періодів її європейської інтеграції.
