KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
KAS
Захід відбувся напередодні великої міжнародної конференції Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (19 травня 2026 року), присвяченої урокам України у сфері енергетичної безпеки. У цьому ширшому політичному контексті дискусія в KAS слугувала експертною платформою для підготовки змістовного внеску до європейського діалогу про стійкість, об’єднавши практичний досвід України з потребами країн ЄС.
Учасників привітав Нільс Вьормер, заступник керівника відділу європейського та міжнародного співробітництва Фонду Конрада Аденауера. У своїй вітальній промові Вьормер наголосив, що український досвід функціонування енергосистеми під постійними атаками демонструє: енергетична стійкість є ключовим елементом демократичної безпеки та має стати центральним пріоритетом політики Європи в умовах нових гібридних загроз.
Презентація Олени Павленко та Романа Ніцовича була побудована на результатах дослідження DiXi Group “Holding the Grid: Ukraine’s Energy Resilience Playbook” та присвячена аналізу функціонування української енергосистеми в умовах тривалих атак і її трансформації у бік більшої стійкості. Вона поєднала оцінку поточного стану енергосистеми з практичними уроками, отриманими під час війни, і окреслила підходи до її відновлення за принципом «resilience by design».
Серед практичних висновків, актуальних для ЄС, учасники виділили розвиток розподіленої та гнучкої генерації, посилення резервних потужностей, впровадження локальних рішень (мікрогрідів і систем резервного живлення), а також захист критичної міської інфраструктури. Презентація також наголосила на вразливості централізованих систем, необхідності усунення мережевих «вузьких місць» і міжсекторальному характері енергетичної стійкості, яка охоплює теплопостачання, водну інфраструктуру, зв’язок і муніципальні послуги.
У подальші панельній дискусії «Зміцнення енергетичної стійкості: від уроків до дій» взяли участь Ларс Ровер, депутат Бундестагу, член комітету з питань економіки та енергетики, Василь Новачок, заступник міського голови Хмельницького та Юлія Бурмістенко, керівниця міжнародних відносин DTEK. Модератором виступив д-р Крістіан Гюбнер, Керівник відділу глобальних ресурсів та сталого розвитку, а підсумував дискусію Томас Біррінгер, керівник Представництва ФКА в Україні.
У центрі дискусії була теза про те, що енергетика є ключовим елементом національної безпеки та суспільної стійкості. Український досвід демонструє необхідність трансформації енергосистем із урахуванням гібридних загроз, атак на критичну інфраструктуру та зростаючих вимог до гнучкості.
Під час дискусії учасники зосередилися на практичному застосуванні українського досвіду для посилення стійкості енергосистем у Європі. Українські спікери – Василь Новачок та Юлія Бурмістенко – представили цінні уроки подолання викликів, спричинених системними російськими атаками на енергетичну інфраструктуру, зокрема з позицій муніципалітетів і приватного бізнесу. Вони наголосили на важливості швидкої адаптації, розвитку резервних рішень на місцевому рівні, ефективної координації між владою і компаніями, а також забезпечення безперервності критичних послуг навіть в умовах тривалих відключень.
Депутат Бундестагу Ларс Ровер, підкреслив, що досвід України має стати орієнтиром для подальшої трансформації енергетичної політики Німеччини, зокрема з точки зору посилення стійкості до атак і саботажу. Він закликав розглядати енергетичну стійкість як ключовий принцип енергетичної політики, звернувши увагу на необхідність збереження та розвитку таких спроможностей, як гідроакумулюючі електростанції, створення гнучких локальних мереж, а також забезпечення швидкого відновлення інфраструктури після пошкоджень. Окремо він наголосив на критичній ролі ефективної комунікації з населенням, яка є важливою передумовою довіри суспільства та стабільності в кризових умовах.
Обговорення викликало жваву дискусію з авдиторією, під час якої учасники обговорили спроможність України впроваджувати заходи з енергоефективності в умовах повномасштабної війни, а також недоліки планування для ефективного використання західної підтримки, чия безпрецедентна важливість неодноразово підкреслювалася під час заходу.
Захід підкреслив важливість переходу від кризового реагування до підходу «resilience by design», що передбачає інтеграцію гнучкості, резервності та захисту на етапі планування енергосистем. Представлений український досвід став важливим орієнтиром для формування політик ЄС у сфері енергетичної безпеки в умовах зростаючих геополітичних викликів.