За останні місяці було чимало написано та сказано про конституційну реформу в Україні. Представники політичних та громадських кіл коливаються між різними варіантами: скасувати конституційну реформу 2006 року, скористатися пропозиціями щодо змін заради «поліпшення» актуальної ситуації або навіть реалізувати ідеї стосовно нової розробки Основного закону.

Оскільки в правовій демократичній державі Конституція відіграє ключову роль, форма та зміст українських дебатів навколо Конституції є явно проблематичними. Їх учасники застосовують виключно короткострокову тактику, аби отримати владу і забезпечити власне політичне існування. Відбувається гра правилами замість того, щоб дотримуватися правил.

Представлений нижче підсумковий аналіз круглого столу, що відбувся в січні 2007 року, підготовлений Олександром Дергачовим, ще раз наглядно демонструє дану проблему. Виходячи з наявного розкладу сил, О.Дергачов вважає політично нереальною можливість внесення змін до Конституції в 2007 році. Існує велика небезпека, що відбуватиметься подальше знецінення Конституції через орієнтацію основних політичних гравців на короткострокові та особисті інтереси.

Звичайно, в дискусії щодо конституційного процесу, учасники якої усвідомлюють свою відповідальність, на перший план мали б вийти обов’язкові для всіх принципи, які забезпечили б стабільний політичний розвиток України в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Якщо ж дискусія розгортатиметься – як прогнозується в даному дослідженні – за відомою схемою, то виникає побоювання, що великою мірою на карту буде поставлена інституційна стабільність України, а політичні діячі опиняться на небезпечно далекій відстані від виборців та їхніх інтересів.

Ніко Ланге

Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні,

уповноважений по Україні

м. Київ, лютий 2007 р.