Денис Шмигаль, який очолює уряд України дещо більше року, під час візиту до Німеччини мав дуже щільну програму. Зокрема, він зустрівся з Головою Німецького Бундестагу Вольфгангом Шойбле, Головою Бундесрату Райнером Газелоффом і відкрив разом із Федеральним канцлером д-ром Ангелою Меркель Німецько-Український економічний форум, що в основному проходив у онлайн-форматі. У своїй промові канцлер наголосила на значенні та продовженні процесу реформ в Україні, боротьби з корупцією, а також прагненні активізувати особисті контакти на всіх рівнях між Німеччиною та Україною. У контексті річниці анексії Криму Росією з порушенням міжнародного права, а також триваючого конфлікту на Сході України Ангела Меркель заявила про рішучу підтримку Німеччиною територіальної цілісності України. 

 

Оптимістичні прогнози щодо розвитку економіки та цифровізації – попри коронакризу

Поруч із політичними питаннями на порядку денному перебували також економічні відносини та співпраця в енергетичній галузі, у якій завдяки вигідним умовам України як місця прикладення капіталу існують добрі можливості для розвитку сталих енергоносіїв і ІТ-сектору. Денис Шмигаль наголосив на значенні підписаного Меморандуму про взаєморозуміння щодо налагодження співпраці у сфері диджиталізації між обома країнами.    

У цілому навіть падіння економіки через з пандемією Covid-19 ніяким чином не призвело до втрати інтересу німецьких компаній, що вже сьогодні активно працюють в Україні (а їх нараховується близько двох тисяч), до економічного потенціалу країни – асоційованого члена Європейського Союзу. Навпаки: з 2016 року Україна є частиною Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС.

Особливе місце у відносинах обох сторін посідають структурні перетворення. У грудні 2020 року Станіслав Тілліх був призначений Спеціальним уповноваженим Федерального уряду Німеччини з питань трансформації вугільних регіонів України. На цій посаді колишній Прем’єр-міністр Саксонії працюватиме з метою здійснення процесів трансформації в Україні з урахуванням соціальних аспектів і одночасного енергозабезпечення країни. Наприклад, ще у січні він наголосив на добрих передумовах для розвитку в Україні сонячної, вітрової та гідроенергетики,  використання водневих технологій, а також на значенні країни для Німецько-Українського енергетичного партнерства. Протягом минулих років Федеральний уряд уже призначив декількох спеціальних уповноважених по Україні – Прем’єр-міністра у відставці Георга Мільбрадта (урядування та децентралізація), державного секретаря у відставці Райнера Бомбу (приватизація) та Георга Графа Вальдерзее (транзит газу через Україну), чим підкреслюється її тісне партнерство з Німеччиною.  

 

У центрі уваги: перша зустріч з Арміном Лашетом

Особливо велику увагу в самій Україні було приділено зустрічі Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Північного Рейну-Вестфалії та новим Головою ХДС Арміном Лашетом. Його обрання керівником партії в січні 2021 року українською пресою було сприйняте з певним занепокоєнням, оскільки виникли побоювання щодо можливого відходу від нинішнього курсу в зовнішній політиці Німеччини й більшої орієнтації на російські економічні й політичні інтереси – з відповідними наслідками для України. Зрештою, свого часу Армін Лашет наголошував, що перспектива вступу України до ЄС не є темою, що принаймні наразі має бути предметом обговорення, а також недвозначно виступав за завершення будівництва газопроводу «Північний потік 2», оскільки російський газ є начебто важливим енергоносієм на перехідний період після відключення вугільних і атомних електростанцій у Німеччині.  

Утім, ці вирвані з контексту цитати відійшли на другий план порівняно з  представленою Арміном Лашетом більш диференційованою картиною його ставлення до Росії та України. Він наголосив, що не тільки завжди засуджував порушення Росією територіальної цілісності України й послідовно підтримував запроваджені Заходом санкції, а й виступав за однозначне закріплення Німеччини у трансатлантичному альянсі як основу й фундамент її зовнішньої політики.

Так само як новий Голова ХДС у своїй першій офіційній телефонній розмові з іноземним партнером, яким став Президент України, він завірив Володимира Зеленського в послідовному продовженні політики Німеччини щодо України. З огляду на це не видається дивною чітка позиція Арміна Лашета, про яку він заявив 18 березня після своєї зустрічі з прем’єр-міністром Шмигалем: «Європа дуже зацікавлена у стабільній, демократичній і економічно процвітаючій Україні. Ми підтримуємо її в розпочатому курсі на реформи, що полегшить шлях до європейської перспективи». Однозначними були і його висловлювання щодо російсько-українського конфлікту: «На розвиток України, звісно, великою мірою впливає також протиправна анексія Росією Криму й конфлікт на Сході України. Суверенітет України на території Криму має бути відновлений. Крім цього, потрібно досягти тривалого дотримання режиму тиші на Донбасі та нової динаміки в реалізації рішень Нормандського формату». Про те, наскільки тісними вже сьогодні є відносини між Україною та найбільшою за кількістю населення федеральною землею Німеччини, говорять цифри. Обсяг торгівлі між ними складає приблизно 1,2 мільярди євро, у Північному Рейні-Вестфалії представлено близько 80 українських компаній.

23 тисячі осіб із українським громадянством, які живуть у цій землі, є доброю основою для розвитку співробітництва між нею та Україною. З огляду на особисту позицію Арміна Лашета та незмінно широку підтримку процесу реформ і територіальної цілісності України всередині ХДС радикальна зміна ставлення партій ХДС і ХСС до України видається невірогідною. Більш відкритим наразі є запитання щодо того, які партії візьмуть на себе відповідальність і будуть готові сформувати уряд після осінніх виборів до Бундестагу й завершення повноважень Ангели Меркель на посаді канцлера.