Видання представляє результати загальноукраїнського соціологічного дослідження, яке триває з 2000 року та аналізує рівень релігійності, конфесійну належність, участь у релігійному житті та ставлення громадян до Церкви й релігії. Окремий акцент зроблено на впливі повномасштабної російської агресії: змінах релігійних практик, посиленні соціальної діяльності церков та трансформації суспільних очікувань. Публікація охоплює порівняльні дані за регіонами, віковими групами та конфесіями, а також динаміку за останні 25 років.
Результати соціологічного дослідження дозволяють говорити про такі тенденції:
- Українське суспільство демонструє у 2025 р. стабільно високий рівень довіри до Церкви – близько 60% і релігійності – 70% вважають себе віруючими, після 2022 року 25% відчули посилення релігійності;
- Оцінка ролі Церкви в суспільстві переважно позитивна – 54% населення вважає її соціально корисною. Найбільш затребувані напрями діяльності - психологічна підтримка, допомога вразливим групам та підтримка ЗСУ;
- Зростає визнання релігії як чинника демократії – понад половина населення бачить її вплив на демократичні процеси;
- Частка православних зменшилась (70% у 2014 → 58% у 2025), водночас частка вірян ПЦУ зросла до 42%; частка УПЦ МП становить 5%. Кількість греко‑католиків зросла з 8 до 12%, 10% назвали себе "просто християнами", 3% віднесли себе до протестантів, 1% – до римо-католиків, 0,4% – інші релігії, 15,5% не належать до жодної релігії;
- Релігійні практики: 53% відвідують богослужіння, 16% роблять це щотижня; 17% долучаються онлайн;
- Лише 29% є членами релігійних громад;
- Низький рівень міжконфесійної напруженості – 59% українців оцінюють міжконфесійні відносини як спокійні; ключовою причиною можливих конфліктів вважають політичні чинники;
- Посилення запиту на національну орієнтацію Церков, особливо у зв’язку з дистанціюванням від структур, пов’язаних із Москвою;
- 80,5% підтримують заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із державою‑агресором;
- В Україні домінує громадянська ідентичність, лише 5% визначають свою приналежність насамперед через віру чи Церкву.
Дослідження доступне українською та англійською мовами і буде цікавим насамперед науковцям і аналітикам, які вивчають релігію та суспільні процеси, державним інституціям і політикам, що працюють у сфері гуманітарної та релігійної політики, релігійним лідерам і міжцерковним платформам, а також громадським та міжнародним організаціям, залученим до питань свободи совісті, соціальної підтримки та міжрелігійного діалогу.
