Опубліковувач

Tobias Koch/KAS
Звіти про заходи

Café Kyiv 2026

«Україна – волелюбна, різноманітна, європейська країна!»

Близько 5 тисяч відвідувачів, 170 партнерських організацій, 120 заходів на одинадцяти сценах – під гаслом Freedom Must Win («Свобода має перемогти») 23 лютого 2026 року в берлінському центрі Colosseum відбувся четвертий форум Café Kyiv. Гості й учасники дискусій – представники політичних і наукових кіл, а також громадських організацій – заповнили кінозали, скориставшись найвідомішим у Європі заходом, присвяченим Україні, щоб обговорити європейське й українське майбутнє у свободі, гідності та демократії. Поп-ап-маркет, демонстрація фільмів і виставки доповнили програму, принісши цього дня українську культуру до Берліна. Серед численних гостей тут були, зокрема, федеральний канцлер Фрідріх Мерц, федеральний міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, федеральна міністерка економічного співробітництва та розвитку Рім Алабалі-Радован, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції України Ілона Гавронська, посол України в Німеччині Олексій Макеєв, лауреат Премії миру проф. д. Карл Шлегель, голова партії «Зелені» Франциска Брантнер, а також багато депутатів Бундестагу.

Опубліковувач

Поділитися

З початку російської повномасштабної війни Фонд Конрада Аденауера (KAS) займає послідовну політичну позицію і підтримує Київ, працюючи в Україні, у Німеччині та у світі. У цьому контексті форум «Кафе Київ» став найвідомішим присвяченим Україні заходом у Європі, на якому  обговорюються політичні стратегії, суспільний розвиток, безпека й відбудова. Його четверте проведення знову продемонструвало, що такий формат – не тільки місце для діалогу і знайомства з українською культурою, а й символ європейської солідарності з Україною.

 

«Україна – волелюбна, різноманітна, європейська країна!» Федеральний канцлер Фрідріх Мерц і Аннегрет Крамп-Карренбауер відкривають форум

Захід відкрили голова KAS Аннегрет Крамп-Карренбауер і федеральний канцлер Фрідріх Мерц. Вони чітко зазначили, що майбутнє Європи й майбутнє України нерозривно пов’язані між собою, адже Україна захищає не лише свою територію, а й основи вільного європейського порядку. «Путін веде війну проти України на її знищення, тероризуючи своїми атаками населення. Росія веде війну зі ще більшою жорстокістю, ніж чотири роки тому, – наголосила Аннегрет Крамп-Карренбауер. – Якщо Україна переможе, переможе Європа і переможе свобода!» – заявила вона.

«Росія не виявляє ніякої готовності до миру, – заявив федеральний канцлер. – Ця війна закінчиться лише тоді, коли Росія буде не в змозі фінансувати її. Тому ми маємо надати Україні можливість досягти тривалого і справедливого миру». Свій виступ Фрідріх Мерц закінчив словами про те, що Café Kyiv і цього року доводить: «Україна – волелюбна, різноманітна, європейська країна!»

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв висловив Федеративній Республіці свою повагу за те, що вона взяла на себе роль лідера в нинішній Європі. «Café Kyiv стало справжньою інституцією, – зазначив Макеєв. – Ми, українці, обрали свободу і зробимо все, аби захистити її».

Співголова української ГО «Віче» Єва Якубовська розповіла про своїх загиблих друзів. Разом із цим захід вселяє в неї надію. «Сьогодні ми бачимо, яку силу вивільнює Café Kyiv, коли ми збираємося тут!», – зазначила вона.

 

Відновлення України: ноу-хау, справедливість і довгострокова відповідальність

Під час панельних дискусій, присвячених відбудові України, стало зрозуміло: відновлення починається не після війни, а під час неї. Представники політичних, економічних і наукових кіл розповіли про можливості, що відкриваються в рамках модернізації у таких сферах, як інфраструктура, енергетика і промисловість.  Європейський досвід – від цифрового управління до стійких енергетичних мереж – був у цьому сенсі названий одним із ключових факторів.

Ще однією чітко висловленою вимогою дня став заклик до примушення  Росії до виплат воєнних репарацій. Також обговорювалося використання заморожених російських активів як легітимної і необхідної складової для справедливого відновлення. Депутат Бундестагу від фракції Зелених Робін Вагенер у цьому контексті підкреслив: «Чекати на ідеальні юридичні умови, зіткнувшись із силою, що ігнорує міжнародне право – це рецепт програшу».  Було неодноразово наголошено, що демократичне, економічно сильне відновлення України стане довгостроковим виграшем для безпеки всієї Європи.

 

Європейська архітектура безпеки: Україна як частина нового фундаменту безпеки

Центральним питанням став формат стабільної європейської архітектури безпеки після завершення російської повномасштабної війни. Обговорювалися моделі тіснішої взаємодії в галузі безпеки між ЄС, НАТО й Україною. Усі зійшлися на тому, що спільна безпека може бути гарантована лише в результаті спільних зусиль.

Відкрито обговорювалися і сценарії розвитку після зменшення з боку США гарантій щодо захисту Європи. «Європа може заповнити прогалину в підтримці України, що утворилася після американців, – чітко заявив федеральний міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. – Тут Німеччина не піде на жодні компроміси».

Життя в російській окупації: воєнні злочини, гноблення населення та історичний контекст

Особливо проймаючою стала частина програми, присвячена життю людей на окупованих Росією територіях. Прозвучали повідомлення про задокументовані воєнні злочини, серед яких – тортури, свавільні ув’язнення, цілеспрямоване насильство проти цивільних осіб, а також депортації українських дітей. До цього додається примусова мобілізація, що порушує норми міжнародного права й покликана ствердити систему гноблення місцевого населення.

Історики-науковці і представники громадянського суспільства провели паралелі між царською експансією, сталінськими репресіями й сучасними колоніальними наративами Кремля. Меседж був однозначним: нинішня війна – не історичний виняток, а прояв давніх імперських амбіцій, протистояти яким можна лише силою і злагодженістю. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц, міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль і голова Фонду Конрада Аденауера Аннегрет Крамп-Карренбауер наголосили на особливій відповідальності Німеччини, оскільки навряд чи якась інша країна постраждала від звірств нацистів так, як сьогоднішня Україна.

 

Сучасна війна: дрони, цифрові фронти й когнітивні атаки

Україна вважається світовою лабораторією сучасних військових технологій. Відповідно до цього предметом активних дискусій стали нові військові реалії. Війна з використанням дронів кардинально змінила характер бойових дій: маленькі й недорогі БпЛА відіграють вирішальну роль у розвідці, ідентифікації цілей і захисті. У цій сфері Україна продемонструвала надзвичайну інновативність, що впливає і на західні військові стратегії.

Ще однією темою для обговорення стала когнітивна війна. Росія вже роками цілеспрямовано використовує дезінформацію, пропаганду й ІПСО, аби дестабілізувати європейське суспільство. Приклади з ЄС – від втручання у виборчі кампанії до організованих кампаній у соціальних мережах – продемонстрували, наскільки серйозною є ця загроза. При цьому було підкреслено, що когнітивні атаки є не доповненням, а невід'ємною частиною сучасної війни. Голова партії «Зелені» Франциска Брантнер підкреслила: «Гібридні атаки вражають не тільки нашу інфраструктуру. Вони дестабілізують суспільство й підривають довіру до демократії».

 

Українці в Німеччині

Значна частина дискусій була присвячена українським біженцям у Німеччині, яких зараз нараховується понад мільйон. Обговорювався статус тимчасового захисту, що надає їм доступ до ринку праці, до освіти й отримання соціальної підтримки, але водночас створює і невизначеність, оскільки багато хто з них не знає, як довго вони зможуть залишатися у країні.

Щодо інтеграції на ринку праці були названі як перешкоди, так і можливості: складні процедури для визнання кваліфікації, мовний бар'єр і відсутність догляду за дітьми сповільнюють початок професійної кар'єри. Водночас багато історій успіху показують, наскільки висококваліфікованими й активними, а отже – яким збагаченням для німецького ринку праці – можуть бути українці.  

 

Українська культура: розмаїття, ідентичність і знайомство з нею

Поруч із проблемами політики й безпеки центральним питанням цьогорічного Café Kyiv був культурний вимір – свідомий виступ проти будь-яких форм дегуманізації. Поп-ап-маркет став майданчиком для дизайнерів, художників і ремісників із України. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з модою, керамікою, ілюстраціями й інноваційними ідеями.

Справжньою родзинкою форуму стали кулінарні шедеври. Страви від традиційного борщу до сучасних інтерпретацій українських смаколиків продемонстрували живу, креативну й відкриту культуру, що виходить далеко за межі часто спрощених уявлень про повсякденне життя під час війни.

 

Україна бореться за нашу свободу

Висновок дня був однозначним: доля Європи тісно пов'язана з долею України. Те, що відбувається в Києві, Харкові чи Херсоні, визначає майбутнє європейської свободи. Від українських військових ми дізнаємося, який вигляд має сучасна війна, від українського суспільства – як гуртуватися в екстремальних умовах, демонструвати стійкість і захищати демократичні цінності. «Україна повинна перемогти!», – заявила Аннегрет Крамп-Карренбауер.

 

Опубліковувач

Контакт Katja Christina Plate
Katja Christina Plate
Leiterin der Abteilung Strategie und Planung
katja.plate@kas.de +49 26996 3598
Контакт Bogdan Miftakhov
Portrait
Referent Strategie und Planung
bogdan.miftakhov@kas.de

comment-portlet

Опубліковувач

Про цю серію

Фонд ім. Конрада Аденауера, його освітні установи, учбові центри і зарубіжні представництва щорічно пропонують по декілька тисяч мiроприємств на самі різні теми. На нашому сайті www.kas.de для Вас завжди знайдеться свіжа інформація по найцікавіших конференціях, подіях, симпозіумах і інших мiроприємствах. Окрім інформаційного наповнення тут приведені додаткові матеріали: фотографії, тексти виступів, відео- і аудіозаписи.