З початку російської повномасштабної війни Фонд Конрада Аденауера (KAS) займає послідовну політичну позицію і підтримує Київ, працюючи в Україні, у Німеччині та у світі. У цьому контексті форум «Кафе Київ» став найвідомішим присвяченим Україні заходом у Європі, на якому обговорюються політичні стратегії, суспільний розвиток, безпека й відбудова. Його четверте проведення знову продемонструвало, що такий формат – не тільки місце для діалогу і знайомства з українською культурою, а й символ європейської солідарності з Україною.
«Україна – волелюбна, різноманітна, європейська країна!» Федеральний канцлер Фрідріх Мерц і Аннегрет Крамп-Карренбауер відкривають форум
Захід відкрили голова KAS Аннегрет Крамп-Карренбауер і федеральний канцлер Фрідріх Мерц. Вони чітко зазначили, що майбутнє Європи й майбутнє України нерозривно пов’язані між собою, адже Україна захищає не лише свою територію, а й основи вільного європейського порядку. «Путін веде війну проти України на її знищення, тероризуючи своїми атаками населення. Росія веде війну зі ще більшою жорстокістю, ніж чотири роки тому, – наголосила Аннегрет Крамп-Карренбауер. – Якщо Україна переможе, переможе Європа і переможе свобода!» – заявила вона.
«Росія не виявляє ніякої готовності до миру, – заявив федеральний канцлер. – Ця війна закінчиться лише тоді, коли Росія буде не в змозі фінансувати її. Тому ми маємо надати Україні можливість досягти тривалого і справедливого миру». Свій виступ Фрідріх Мерц закінчив словами про те, що Café Kyiv і цього року доводить: «Україна – волелюбна, різноманітна, європейська країна!»
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв висловив Федеративній Республіці свою повагу за те, що вона взяла на себе роль лідера в нинішній Європі. «Café Kyiv стало справжньою інституцією, – зазначив Макеєв. – Ми, українці, обрали свободу і зробимо все, аби захистити її».
Співголова української ГО «Віче» Єва Якубовська розповіла про своїх загиблих друзів. Разом із цим захід вселяє в неї надію. «Сьогодні ми бачимо, яку силу вивільнює Café Kyiv, коли ми збираємося тут!», – зазначила вона.
Відновлення України: ноу-хау, справедливість і довгострокова відповідальність
Під час панельних дискусій, присвячених відбудові України, стало зрозуміло: відновлення починається не після війни, а під час неї. Представники політичних, економічних і наукових кіл розповіли про можливості, що відкриваються в рамках модернізації у таких сферах, як інфраструктура, енергетика і промисловість. Європейський досвід – від цифрового управління до стійких енергетичних мереж – був у цьому сенсі названий одним із ключових факторів.
Ще однією чітко висловленою вимогою дня став заклик до примушення Росії до виплат воєнних репарацій. Також обговорювалося використання заморожених російських активів як легітимної і необхідної складової для справедливого відновлення. Депутат Бундестагу від фракції Зелених Робін Вагенер у цьому контексті підкреслив: «Чекати на ідеальні юридичні умови, зіткнувшись із силою, що ігнорує міжнародне право – це рецепт програшу». Було неодноразово наголошено, що демократичне, економічно сильне відновлення України стане довгостроковим виграшем для безпеки всієї Європи.
Європейська архітектура безпеки: Україна як частина нового фундаменту безпеки
Центральним питанням став формат стабільної європейської архітектури безпеки після завершення російської повномасштабної війни. Обговорювалися моделі тіснішої взаємодії в галузі безпеки між ЄС, НАТО й Україною. Усі зійшлися на тому, що спільна безпека може бути гарантована лише в результаті спільних зусиль.
Відкрито обговорювалися і сценарії розвитку після зменшення з боку США гарантій щодо захисту Європи. «Європа може заповнити прогалину в підтримці України, що утворилася після американців, – чітко заявив федеральний міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. – Тут Німеччина не піде на жодні компроміси».
Життя в російській окупації: воєнні злочини, гноблення населення та історичний контекст
Особливо проймаючою стала частина програми, присвячена життю людей на окупованих Росією територіях. Прозвучали повідомлення про задокументовані воєнні злочини, серед яких – тортури, свавільні ув’язнення, цілеспрямоване насильство проти цивільних осіб, а також депортації українських дітей. До цього додається примусова мобілізація, що порушує норми міжнародного права й покликана ствердити систему гноблення місцевого населення.
Історики-науковці і представники громадянського суспільства провели паралелі між царською експансією, сталінськими репресіями й сучасними колоніальними наративами Кремля. Меседж був однозначним: нинішня війна – не історичний виняток, а прояв давніх імперських амбіцій, протистояти яким можна лише силою і злагодженістю. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц, міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль і голова Фонду Конрада Аденауера Аннегрет Крамп-Карренбауер наголосили на особливій відповідальності Німеччини, оскільки навряд чи якась інша країна постраждала від звірств нацистів так, як сьогоднішня Україна.
Сучасна війна: дрони, цифрові фронти й когнітивні атаки
Україна вважається світовою лабораторією сучасних військових технологій. Відповідно до цього предметом активних дискусій стали нові військові реалії. Війна з використанням дронів кардинально змінила характер бойових дій: маленькі й недорогі БпЛА відіграють вирішальну роль у розвідці, ідентифікації цілей і захисті. У цій сфері Україна продемонструвала надзвичайну інновативність, що впливає і на західні військові стратегії.
Ще однією темою для обговорення стала когнітивна війна. Росія вже роками цілеспрямовано використовує дезінформацію, пропаганду й ІПСО, аби дестабілізувати європейське суспільство. Приклади з ЄС – від втручання у виборчі кампанії до організованих кампаній у соціальних мережах – продемонстрували, наскільки серйозною є ця загроза. При цьому було підкреслено, що когнітивні атаки є не доповненням, а невід'ємною частиною сучасної війни. Голова партії «Зелені» Франциска Брантнер підкреслила: «Гібридні атаки вражають не тільки нашу інфраструктуру. Вони дестабілізують суспільство й підривають довіру до демократії».
Українці в Німеччині
Значна частина дискусій була присвячена українським біженцям у Німеччині, яких зараз нараховується понад мільйон. Обговорювався статус тимчасового захисту, що надає їм доступ до ринку праці, до освіти й отримання соціальної підтримки, але водночас створює і невизначеність, оскільки багато хто з них не знає, як довго вони зможуть залишатися у країні.
Щодо інтеграції на ринку праці були названі як перешкоди, так і можливості: складні процедури для визнання кваліфікації, мовний бар'єр і відсутність догляду за дітьми сповільнюють початок професійної кар'єри. Водночас багато історій успіху показують, наскільки висококваліфікованими й активними, а отже – яким збагаченням для німецького ринку праці – можуть бути українці.
Українська культура: розмаїття, ідентичність і знайомство з нею
Поруч із проблемами політики й безпеки центральним питанням цьогорічного Café Kyiv був культурний вимір – свідомий виступ проти будь-яких форм дегуманізації. Поп-ап-маркет став майданчиком для дизайнерів, художників і ремісників із України. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з модою, керамікою, ілюстраціями й інноваційними ідеями.
Справжньою родзинкою форуму стали кулінарні шедеври. Страви від традиційного борщу до сучасних інтерпретацій українських смаколиків продемонстрували живу, креативну й відкриту культуру, що виходить далеко за межі часто спрощених уявлень про повсякденне життя під час війни.
Україна бореться за нашу свободу
Висновок дня був однозначним: доля Європи тісно пов'язана з долею України. Те, що відбувається в Києві, Харкові чи Херсоні, визначає майбутнє європейської свободи. Від українських військових ми дізнаємося, який вигляд має сучасна війна, від українського суспільства – як гуртуватися в екстремальних умовах, демонструвати стійкість і захищати демократичні цінності. «Україна повинна перемогти!», – заявила Аннегрет Крамп-Карренбауер.
Теми
Про цю серію
Фонд ім. Конрада Аденауера, його освітні установи, учбові центри і зарубіжні представництва щорічно пропонують по декілька тисяч мiроприємств на самі різні теми. На нашому сайті www.kas.de для Вас завжди знайдеться свіжа інформація по найцікавіших конференціях, подіях, симпозіумах і інших мiроприємствах. Окрім інформаційного наповнення тут приведені додаткові матеріали: фотографії, тексти виступів, відео- і аудіозаписи.